10 – Колосок

Тварини будують

Завантажити pdf-файл xosotin chelseathông tin chuyển nhượngcâu lạc bộ bóng đá arsenalbóng đá atalantabundesligacầu thủ haalandUEFAevertonfutebol ao vivofutemaxmulticanaisonbetbóng đá world cupbóng đá inter milantin juventusbenzemala ligaclb leicester cityMUman citymessi lionelsalahnapolineymarpsgronaldoserie atottenhamvalenciaAS ROMALeverkusenac milanmbappenapolinewcastleaston villaliverpoolfa cupreal madridpremier leagueAjaxbao bong da247EPLbarcelonabournemouthaff cupasean footballbên lề sân cỏbáo bóng đá mớibóng đá cúp thế giớitin bóng đá ViệtUEFAbáo bóng ...

Мова – не калька №10/2021

Як і кожна рослина, що для росту потребує доброго ґрунту, теплих погожих днів і освіжаючого дощу, так і кожна мова прагне сприятливих умов для свого розвитку. На жаль, серед добірного пшеничного лану української мови часто виростає препоганий будяк – суржик. Цей колючий непотріб невловимо швидко поширюється та добряче вкорінюється на нашому мовному полі. Добрий ґазда ретельно пильнує своє господарство, очищає його від шкідників та різного буряну, бо знає, що від цього залежить якість врожаю та майбутнє його родини. Станьмо й ми старанними господарями свого мовного лану. Своєчасно доглядаймо його та зрошуймо добірною питомою українською лексикою. ...

Максим Ціж. DECO. Твої власні спостереження

У завершальній статті із серії про громадянську науку розповімо про проєкт зовсім іншого типу, ніж два попередні. Людське око, головний мозок та його когнітивна здатність до розпізнавання образів – надзвичайно потужні інструменти пізнання Всесвіту, які точно ще певний час будуть складати конкуренцію комп’ютерам та алгоритмам машинного зору. Але є така сторона Всесвіту, що має відчутний ...

Аліна Гордіна. Лихо теплої води

Майя – давня цивілізація, що прославилася своїм календарем. Її сучасником був Давній Китай з правлячою династією Тан. Проте ці могутні держави зникли фактично водночас, хоча були розташовані на різних частинах світу. Ученим знадобилося немало часу, щоб достеменно вияснити: причиною занепаду народів стала кліматична аномалія. В одну й ту ж пору один кінець планети, де існувала ...

Альбіна Шевчук. Як співають комахи?

Здатність видавати звуки доволі поширена серед тварин, зокрема комах. Акустична комунікація є важливим засобом спілкування особин одного виду між собою. За допомогою звуків комахи шукають собі пару та захищають територію. Польовий цвіркун має у своєму репертуарі кілька пісень. Він по-різному звучить, приваблюючи самиць ще на великій відстані, а коли знаходить свою обраницю, переходить до „звуків ...

Тварини будують: турбота про потомство

ТАК, тварини здатні без будівельної техніки та інструментів, без знання законів механіки чи фізики, здебільшого без певних знарядь праці лише за допомогою своїх лап, дзьобів, зубів, кігтів, хвостів створювати дивовижні об’єкти природи. Їхніми будівлями є конструкції, пов’язані з проявами вродженої й набутої поведінки. Вони ліплять, вигризають, звивають, шиють, викопують для себе, своїх нащадків та інших ...

Євген Гайдай. Життя і безсмертя. Частина 1

Що таке життя? Вчені всього світу вже багато років дають різні визначення цього поняття, сперечаються між собою та не можуть дійти згоди. Кожна природнича наука по-своєму розкриває поняття „життя”. ...

Сергій Малинич. Хронометр для археологів. Частина 2

1896 року випадковим чином відбулося відкриття, яке докорінно змінило розвиток людської цивілізації та спричинило появу атомної бомби та атомних електростанцій. Французький вчений Анрі Беккерель тривалий час працював із солями урану і ненароком загорнув свої зразки разом із фотографічними пластинами¹. Яким же був його подив, коли він зауважив, що пластини виявилися засвіченими, хоча доступу до світла вони не мали! Вчений припустив, що солі урану випускають невидиме оку випромінювання. Подальші дослідження не лише підтвердили його здогадку, але й показали, що це випромінювання пов’язане саме з елементом Ураном, а не зі сполуками, у які він входить. Так було відкрите явище природної радіоактивності, за яке А. Беккерелю присудили Нобелівську премію з фізики. ...

Патенти природи

Процес вибуху водяної пари під час виверження вулкану підказав нову технологію створення мінерального волокна. Досі ці волокна отримували, продавлюючи базальтовий розплав крізь дуже тонкі отвори. А виявилося, що набагато дешевше і простіше розтягувати рідкі краплі, що розлітаються після вибуху лави. ...

Олександр Шевчук. Розповідь друга: як знаходять екзопланети

Планети знайти важко, тому що вони дуже маленькі (порівняно із зорею-господинею) і не випромінюють світло. Якщо планета обертається далеко від зорі, її поверхня освітлена слабо і відбиває мало світла. Якщо ж планета рухається поблизу зорі й добре освітлена, то далекому спостерігачу важко виявити її, бо вона губиться в блиску променів світила зорі. Яким же чином ...

Віра Сенчина. Фіолетова родина

Квітів у лісі і в полі так багато! Досить взяти лише по одній квіточці, щоб вийшов величезний букет. Але зібрати їх разом не вдасться, бо квітнуть вони у різний час. Тож візьмемо у наш букет лише декілька, найулюбленіших. Квітка-аристократ Найперший у нашій „фіолетовій” родині – крокус або шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus). Не встиг розтанути сніг, ...

Валерій Соболь. Що є основою біології?

Проміжок часу з середини XIX до середини XX століття в біології є епохою синтезу наукових біологічних знань. У науці відбувається поєднання знань у цілісні наукові теорії, які й стали основою біології. Поштовх цьому дали фундаментальні теорії Чарльза Дарвіна та Теодора Шванна, які вказали загальний напрям її розвитку: з’ясовувати причини явищ живої природи. Слово „причини” звучить грецькою мовою як „казуаліс”, тому цей період у науці називають казуальним. Дослідження науковців цієї епохи спрямовуються на виявлення важливих біологічних законів, розкриття структури біологічних систем, простеження внутрішніх і зовнішніх зв’язків цих систем. Видатні біологи Ернст Геккель, Грегор Мендель, Климент Аркадійович Тімірязєв, Микола Іванович Пирогов, Фрідріх Мішер, Дмитро Йосипович Івановський, Іван Петрович Павлов, Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх, Томас Хант Морган, Микола Іванович Вавилов, Олександр Олександрович Богомолець та інші отримують знання, шукаючи відповіді на запитання „Звідки? Чому? Де? Як?”. Шукали за допомогою своїх вірних помічників, якими були і залишаються мишки й мушки, жабки й ящірки, собаки й кішки, мавпи та дельфіни. ...

Ірина Кук. „ЗІРкові” молекули

Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...

Валерій Воскобойников. Михайло Ломоносов: дитячі запитання без дорослих відповідей

Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

10