10

Тарас Микітчак. Комарі та комарині родичі

В українській міфології є доволі збиточні болотяники-жабуни. Живуть, відповідно, у болотах, великих калюжах, малих ставках, шиють шуби з жаб’ячих шкурок, замість волосся у них оранжевий мох, і ще – вони тримають комарині ферми. Розмножують кусючих комах, щоб ті людям жити не давали. Комарі відомі практично всім: рибалкам, любителям купатися, гірським, рівнинним і морським туристам, мешканцям ...

Ганна Боярських. Багатоликий. Частина 2

У першій частині статті ми розглянули надзвичайні властивості алмазу і графіту. Але на цьому дива не закінчуються. Застосування іншої алотропної модифікації Карбону взагалі здається запозиченим з області наукової фантастики! Свою назву ці сполуки (а їх багато!) отримали за схожість з архітектурними спорудами Річарда Бакмінстера Фуллера – „геодезичними куполами”, – вони гордо звуться фулеренами. За відкриття цієї алотропної модифікації Карбону Роберт Керл, Гарольд Крото і Річард Смолі у 1996 році отримали Нобелівську премію з хімії. А виділити фулерени у простому вигляді вченим вдалося в 1985 році. Багатий Карбон на Нобелівські премії! ...

Ірина Пісулінська. І знову про імунітет – специфічний

Імунітет – це третій глибинний рубіж захисту1. Специфічний імунітет – це своєрідна служба безпеки організму. Цей захист забезпечує справжня армія висококваліфікованих військових, які чітко взаємодіють між собою та бездоганно виконують накази. У цій армії є і генерали, і рядові. І працює специфічний імунітет – служба безпеки організму (СБО) – там само, де й армія солдатів ...

Наталія Романюк. У круговерті

Від кінчиків пальців до зубів всюдисуща мережа живих трубочок кровоносної системи транспортує кров туди, де вона потрібна. Однак, величезна система кровопостачання не могла б існувати без серця – потужної помпи, розташованої у центрі кровоносної системи. Серце має дві частини: ліву і праву. Кожна з них поділена на дві камери: передсердя та шлуночок. Передсердя отримують кров ...

Катерина Нікішова. Впізнай елемент за особливими прикметами

Виявляється, є періодична система хімічних елементів, яка слугує справжнім портфоліо для їхніх простих речовин. Розглянувши її, можна виокремити деякі деталі зовнішнього вигляду цих речовин за нормальних умов. Перш за все, майже 75 % простих речовин за нормальних умов тверді. Серед металів лише ртуть є рідиною. Ти можеш впевнитися у цьому, поглянувши у комірку номер 80 ...

Олена Крижановська. Гарне мiсце порожнім не буде, або Гніздо кажанів

Вам цікаво, чи влаштовували ще білки своє гніздо біля мого балкону? (Про цю пригоду читайте в журналі “Колосок” № 2-4 за 2015 рік). Звісно, я розповім продовження „рудохвостої” історії. Але трохи згодом. Кілька років білки до своєї урбаністичної домівки не поверталися. А за той час на їхньому місці оселилися нові сусіди… ***** Знову буяв травень. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 1

Сучасне „родинне дерево” вовчків нараховує тільки дев’ять „гілочок”. Із них чотири роди – „наші”, трапляються в Україні, а решта – „чужоземці”, мешкають у країнах Євразії та Африки. Вовчок горішковий – популярний герой Вовчок горішковий, він же ліщиновий, він же ліскулька Muscardinus avellanarius (Linnaeus, 1758) – єдиний сучасний представник роду Muscardinus на противагу десятку вимерлих видів. ...

Дарія Біда. Ми тут, а де всi? Частина 2: ми – одинокі

„Мовчання нічного неба – це золото… У пошуках позаземного життя відсутність новин – це хороші новини. Вони обіцяють добре майбутнє для людства.” Нік Бостром, філософ Де ж усі? У попередньому числі журналу ми розглянули аргументи на користь існування позаземних цивілізацій. Їх, аргументів, на диво, багато. Однак якими б переконливими не здавалися міркування і результати спостережень, ...

Ірина Дутчак. Пташина фонетика

Якщо ти роздратований і стомлений, мерщій вирушай до місця, де виспівують пташки. Скільки чарівних звуків і жодного аранжування. Тільки чисте та натхненне виконання теплих, шурхотливих згустків щастя. ...

Ігор Дикий. Клишоногий господар Карпат

Ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) – найбільший хижак фауни України й один з найбільш грізних у дикій природі. Він досить давній звір: його предки з’явилися на території Європи 22 мільйони років тому. На сьогодні на планеті є 8 видів ведмедів: білий, гімалайський, очковий, губач, малайський, барибал та велика панда. Чотири види ведмедів живуть у Південній Півкулі і чотири – в Північній. Представники родини ведмежих ніколи не жили в Австралії та Антарктиді. ...

Поліна Редчук. Великий птах лiсових болiт

Сірий журавель – рідкісний птах, занесений до Червоної книги України, але всі його добре знають. Мабуть, не раз ти бачив журавлині зграї, що летять клином високо в небі. Багато народних прикмет пов’язано з їхньою появою навесні та відльотом восени. На території України сірий журавель гніздиться на поліських болотах, а також на заболочених ділянках у долинах ...

Олег Орлянський. Простір і час

Уяви, що в розпалі дня ти стоїш на центральній вулиці міста, а повз тебе все йдуть і йдуть такі різні люди. Тепер зупини час і пройдися вулицею повз завмерлих перехожих, які нічого не підозрюють. Ти знову побачиш багато стурбованих, усміхнених, зосереджених незнайомих облич. Що змінилося? У першому випадку ти завмер в одній точці простору, а в другому – завмерло все навколо в один момент часу. ...

Олександр Шевчук. Сонце – наша рiдна зоря

Протягом усієї історії розвитку людської цивілізації в багатьох культурах Сонце було об’єктом поклоніння. Його обожнювали, про нього складали гімни, на його честь проводили свята. Потужний культ Сонця існував у Давньому Єгипті, де сонячними божествами були Ра (Сонце) та Амон (сонячний диск). Згідно з грецькою міфологією, бог Сонця Геліос щодня проїжджав небом на своїй колісниці. У ...

Оксана Гнатишин. Лісостепова зона України. Частина 2

Чи відомо вам, що на Полтавщині ростуть чотири дуби, вік яких 600–800 років? Ці віковічні дерева – залишки старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. У 1861 році тут налічувалось 68 дерев, однак до 1940-х років залишилось лише п’ять. Найбільший за розмірами дуб Мазепи згорів вщент, коли у 1934 році у нього влучила ...

Світлана Темченко. Загадки Крейдяної Криниці

Рання осінь. Чиста просинь неба. Соковита зелень озимини. Місцевість навколо нагадує панораму передгірного ландшафту. З північного сходу на лощину важко накочується побурілий вал звивистого обриву, то тут, то там на його гребені багряніє кучерява лісосмуга. В одних місцях схил обривається прямовисною стіною, в інших – похило йде вглиб лощини, де біжить невеликий чистий струмок, а ...

0