11 – Сторінка 3 – Колосок

Ірина Пісулінська. Весільні феєрверки

Мандруючи Центральним Кавказом, ми зупинилися на ночівлю у південному притулку. Насувалася темрява, і митися до струмка йшли вже в сутінках. Південна ніч зустріла нас небаченими феєрверками: довкола, як трасуючі кулі, літали світляки. Кілька метрів траєкторія їхнього руху світилася, тоді згасала і за кілька метрів „ліхтарики” знову вмикалися. Вогники в темряві заворожували, наче зорі на небі. Сотні, а то й тисячі, світлячків спалахували довкола і довго не давали нам заснути. Справжнісінький зорепад – задумуй тисячу бажань. Казка літньої ночі! Ми й не здогадувалися, що ввірвалися непроханими гостями на комашине весілля. ...

Тетяна Павленко. Коштовності моря – діатомеї

Кожний з вас бачив водорості в морі, в озері або ставку, зрештою – в акваріумі. Але не кожен знає, що крім звичайних зелених, бурих, червоних водоростей, є дрібні мікроскопічні одноклітинні діатомові водорості, або діатомеї (Bacilliariophyta), схожі на ювелірні вироби. Одноклітинні організми здаються нам примітивними у порівнянні з багатоклітинними формами життя. Однак діатомеї мають особливу клітинну структуру і, можливо, найвишуканішу у природі геометрію. ...

Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Слух у ссавцiв

Досліди, як ти сприймаєш звуки. Для цього тобі знадобиться металева ложка та шнурок завдовжки 60 см. Прив’яжи ложку до середини шнурка, а кінці шнурка – до вказівних пальців. Закрий вуха вказівними пальцями. Не виймаючи пальці з вух, нахились вперед і вдар ложкою об край столу. ...

Марія Наводська. Чудо-мости

Невідомо, хто придумав мости. Напевне, першим мостом слугувала колода, перекинута через струмок, або канат, натягнений над вузькою ущелиною. З появою міст і встановленням торгових шляхів виникла потреба у надійних дорогах та мостах. Спочатку це були понтонні мости – декілька суден зв’язували міцними канатами впоперек ріки. Перші понтони виготовляли у Месопотамії з надутих повітрям овечих бурдюків. Найдавніший міст, про який до нас дійшла згадка, перекинули у Давньому Вавилоні через Євфрат приблизно 1100 року до н. е. Щоб встановити 100 кам’яних стовпів і вкласти на них дерев’яне полотно, води річки на деякий час відвели в невеликий ставок. ...

Віктор Мясников. Дивовижні органічні речовини, які забезпечують життя: білки та їхні похідні

Життя на Землі без дивовижних біологічних полімерів – білків – неможливе. Це складні і дуже великі молекули з унікальними властивостями, завдяки яким у живих організмах відбуваються найрізноманітніші фізичні та хімічні процеси. Білки, або поліпептиди, – це органічні речовини, які складаються з багатьох залишків α-амінокислот, з’єднаних пептидними зв’язками. Вони виконують у живому організмі важливі біологічні функції. ...

ІГОР ДИКИЙ. „ЦІ ВІДОМІ І НЕВІДОМІ ВОВКИ. ЧАСТИНА 1”

Ареал вовка включає Європу, Азію та Північну Америку. Немає його на деяких островах Північного Льодовитого океану. Живе в лісах, горах, степових балках, чагарниках та лісових болотах. На території України вовки трапляються всюди, зокрема і в Криму. Найбільш чисельний цей звір, як на диво, не у Карпатах та Поліссі, а у степовій зоні. ...

Ганна Боярських. „Хімія на кухні”

Звичайно, хімія простягла свої руки далеко за межі кухні, проте ми поки що обмежимося саме цією локацією. Отже, хімія на кухні. Перше, з чим асоціюється кухня, це, безперечно, їжа. Але ми розпочнемо з кухонного інвентаря. А до їжі поки нагулюємо апетит . Хімічний посуд Колби, пробірки, мензурки та мірні циліндри – не зовсім типовий посуд ...

Кирило Харченко. Насiння i плоди як предмет естетичної насолоди

У нас є можливість жити, наче квітка, і проходити шлях від насінини до стиглого фрукту. (Вабі-самбі, японська мудрість) Погодьтеся, ми настільки звикли до дерев, кущів, трав, водоростів, що часто не помічаємо їх, сприймаємо як щось буденне, саме собою зрозуміле, як повітря, сонце над головою. І навіть не здогадуємося, що у далекі геологічні епохи рослин на ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Сім природних чудес України. Медобори та Мармурова печера

За густі ліси-бори, за уквітчані сонячні галявини, за напоєні медом і росами трави Подільські Товтри в народі назвали Медоборами. Тут знаходять сліди поселень людини кам’яної доби і місця слов’янських городищ, тут були столиці руських князівств і фортеці родовитих магнатів. Товтровий кряж – це унікальна пам’ятка геологічного минулого, аналогів якій немає в усій Європі, а у світі схожих за зовнішніми геологічними ознаками є лише два об’єкти: скелясті гряди у Великій Британії та США. ...

Наталія Джура. Здоров’я приходить під час їди?

Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас зміцнює або ж руйнує здоров’я. Одержане в спадок здоров’я є лише основою. Більшість хвороб хоч і пов’язані з тим, що закладено в генах, але розвиваються під впливом факторів зовнішнього середовища. Лікарі радять: здоровий спосіб життя допоможе уникнути „спадку” у вигляді гіпертонії, інфаркту і навіть онкозахворювань. Кожен, хто хоче мати здоров’я, мусить знати, як воно закладається, зберігається і втрачається, від чого залежить. У Статуті ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) зазначено: „Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад”. Ми розпочинаємо розмову про фізичну складову здоров’я. ...

Олена Крижановська. Колюча сiмейка

Наприкінці червня у Національному природному парку „Голосіївський”, що в Києві, у зоні культурного відпочинку на Дідорівських озерах з’явилися нові мешканці. Надвечір з-під дерев’яної підлоги кафе вийшли погуляти сім маленьких їжачків! Їжачки гуляли парком без мами, самостійно шукали їжу, полювали на жучків та черв’ячків. Їжаки не люблять компанії, кожен гуляв сам. Випадково опинившись поряд, брати починали ...

Наталія Романюк. Секрети збереження плодів

Вміння зберігати їжу впродовж тривалого часу – предмет давніх спостережень і досліджень людини. Виявляється, секрети тривалого збереження рослинної продукції (насіння, фруктів, овочів) визначають процеси дихання рослин та випаровування води. Ти знаєш, що для зберігання свіжих фруктів та овочів важливою є температура. Це тому, що від температури залежать процеси обміну речовин у плодах. За високої температури ...

Тетяна Тарбінська. Його величність хвіст

„Чому хвіст?” – запитаєте ви. Адже у тварин є дуже багато інших цікавих і важливих частин тіла. Чого варті лише їхні різноманітні кінцівки чи вуха! Пригадайте мультфільм „Канікули у Простоквашино”. На прохання листоноші показати документи кіт Матроскін відповідає: „Вуса, лапи та хвіст – ось мої документи”. А й справді, чи може хвіст бути візитною карткою тварини? І як тварини використовують свої хвости? Спробуємо більше довідатися про хвости, якими нагородила природа різних тварин. ...

Олег Орлянський. Холоднокровне розслідування

У попередніх числах журналу ми дійшли висновку, що всі нагріті тіла випромінюють. Та не все їхнє випромінювання можна побачити неозброєним оком. Людський зір здатен сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 0,39 мкм до 0,72 мкм (мкм – мільйонна частинка метру). Як ви, напевно, пригадуєте, це пов’язано з температурою поверхні Сонця і є загальною особливістю більшості мешканців Сонячної системи. Наші тіла теж випромінюють. У цьому можна переконатися за допомогою пристрою нічного бачення. Ми світимось у інфрачервоному діапазоні поблизу довжини хвилі 9,4 мкм. Світяться і наші очі. Через це наївно мріяти про здатність бачити очима вночі в інфрачервоному діапазоні. Власне випромінювання нагрітих очей буде засліплювати і подавляти будь-яку інформацію, яка потрапить всередину крізь маленькі отвори зіниць. Очі мають бути сліпі до електромагнітних хвиль, які самі випромінюють. З цієї причини апаратуру космічних інфрачервоних телескопів охолоджують рідким гелієм. Так, запущений у травні 2009 р. найбільший космічний телескоп „Гершель” з діаметром дзеркала 3,5 м мав на борту 2 300 л рідкого гелію за температури нижче 2 К (–271 °С). До початку травня 2013 р. запас рідкого гелію скінчився, і телескоп був приречений на нагрівання і осліплення зростаючим потоком власного випромінювання. За чотири роки він встиг здійснити багато важливих наукових відкриттів, пропрацювавши навіть більше розрахованого терміну. З міркувань економії і безпеки в Європейській космічній агенції вирішили вимкнути телескоп вартістю понад мільярд євро і відправити на віддалену від Землі навколосонячну орбіту. ...

11