Тварини

Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 4

Будова ока у земноводних складніша, ніж у риб*. Це пов’язано з їхнім виходом на сушу. У водному середовищі менше світла, і порівняно мала прозорість води не дозволяє далеко бачити. Тому риби – „короткозорі”. Вийшовши на сушу, земноводні пристосувалися до розглядання предметів на більших відстанях. ...

Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 2

У народній казці про козу-дерезу войовничий рак відчайдушно захищає слабких і беззахисних, використовуючи грізну зброю – клешні. Але у нього теж є багато кривдників. Тому рак мусить одночасно добре бачити і здобич, і своїх ворогів. Очі річкового вузькопалого рака (Astacus leptodactylus) розташовані на рухомих стебельцях, завдяки чому вони можуть висовуватись і повертатись у різні боки. Кожне око складається з великої кількості (приблизно 3 000) окремих очок. Такі очі називаються фасетковими, а зір – мозаїчним. ...

Віра Сенчина. Співучі стрибуни

Серед численних представників безхвостих земноводних (амфібій) є дуже цікаві тварини, об’єднані в родину Квакші. На території України водиться Квакша звичайна – Hyla arborea. Її ще називають райкою, деревною жабою, рахкавкою, кракавкою деревною. ...

Ірина Кук. Ходячі гілки

Відкриття вченого Кемпа, описані у романі Герберта Уелса „Людина-невидимка”, будять уяву не лише читачів, але й учених. Група американських фізиків працює над розробкою універсальної шапки-невидимки – приладу, здатного заховати від спостерігача будь-який об’єкт. Але природа випередила вчених, створивши істот, які від народження мають власну шапку-невидимку і вміло маскуються за допомогою неї. ...

Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 3

Світ з-під води виглядає зовсім інакше, ніж на суші. Зазнавши заломлення на межі повітря – вода, світлові промені, які потрапляють в око спостерігача, утворюють вкрай деформоване зображення предметів, розташованих у повітрі, а за рахунок явища повного внутрішнього відбивання поле зору підводних мешканців дуже обмежене. Цей ефект має назву „риб’яче око”. ...

Андрій Бокотей. Войовнича блакитна синиця

Традиційно на початку кожного року Українське товариство охорони птахів обирає птаха року, привертаючи увагу до певного виду, який заслуговує на особливе ставлення та охорону з боку людини. Крім того, поширюються екологічні знання серед школярів, які не раз стануть їм у пригоді. У 2011 році таким птахом стала блакитна синиця – частий гість міських та сільських ...

Дарія Біда. Блакитний блюз

Таке високе, чисте небо. Відпочиває погляд, спрямований у його далечінь. Легко на душі. Напрошуються синоніми: мирне небо, наше небо, безкрає, неозоре, ясне, блакитне. До речі, природа блакитного кольору неба не така проста, як може здатися на перший погляд. І пояснив її  лише 1899 року англієць Джон Вільям Стретт, лорд Релей, який вивчав закони розсіювання світла і з’ясував, що атмосфера Землі у видимому діапазоні найменше розсіює червоне світло*, трохи більше – оранжеве, жовте і т. д. Саме тому на світанку і заході Сонце, небо і хмари забарвлені в оранжево-червоні кольори. ...

Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 1

Довкола можна побачити так багато цікавого! Але цікавість у різних тварин своя, і бачити їм потрібно різне. Зір – це найважливіший орган чуття, бо завдяки йому в мозок надходить 90 % усієї інформації з довкілля. А якщо немає мозку? Пусте, багато тварин і без нього опрацьовують отриману зорову інформацію й успішно її використовують: відшукують поживу, шлюбних партнерів, помічають небезпеку. Більшість безхребетних має примітивні зорові органи і сприймає навколишні предмети дуже приблизно. ...

Ірина Пісулінська. Весільні феєрверки

Мандруючи Центральним Кавказом, ми зупинилися на ночівлю у південному притулку. Насувалася темрява, і митися до струмка йшли вже в сутінках. Південна ніч зустріла нас небаченими феєрверками: довкола, як трасуючі кулі, літали світляки. Кілька метрів траєкторія їхнього руху світилася, тоді згасала і за кілька метрів „ліхтарики” знову вмикалися. Вогники в темряві заворожували, наче зорі на небі. Сотні, а то й тисячі, світлячків спалахували довкола і довго не давали нам заснути. Справжнісінький зорепад – задумуй тисячу бажань. Казка літньої ночі! Ми й не здогадувалися, що ввірвалися непроханими гостями на комашине весілля. ...

Ірина Пісулінська. Жива електрика

У світляків є органи свічення – лантерни. Це один великий світловий орган або багато маленьких органів свічення. Світло в них утворюється спеціальними фотогенними клітинами, що продукують світло. Під фотогенними клітинами є клітини, наповнені кристалами хімічних речовин, які відбивають світло. Їхня роль така ж, як у дзеркального шару у фарах або ліхтарику. У процесі утворення „холодного світла” бере участь кисень, який надходить до фотогенних клітин тонесенькими повітроносними трубочками – трахеями. ...

Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Слух у ссавцiв

Досліди, як ти сприймаєш звуки. Для цього тобі знадобиться металева ложка та шнурок завдовжки 60 см. Прив’яжи ложку до середини шнурка, а кінці шнурка – до вказівних пальців. Закрий вуха вказівними пальцями. Не виймаючи пальці з вух, нахились вперед і вдар ложкою об край столу. ...

Ірина Пісулінська. Закохатися у митця

Як має виглядати досконале зваблення у світі тварин? Піснею? Танцем? Забарвленням? Запахом? Їжею? І те, і інше, вибирайте, що вам до вподоби. А мені видається дивовижною шлюбна поведінка альтанникових птахів. Альтанникові птахи Орнітологи вважають, що альтанникові мають спільних предків з райськими птахами. У них доволі яскраве оперення, хоч і не таке приголомшливе, як у райських ...

Олеся Капачинська. Слух у птахiв

Зір у пернатих розвинений краще, ніж слух. Але слух у птахів добрий і відіграє дуже важливу роль у їхньому житті. Ми цьому теж раді, бо інакше пернаті співуни не тішили би нас вишуканими піснями. Адже якщо тварини спілкуються за допомогою звукових сигналів, то повинні їх чути. На відміну від ссавців, у птахів немає вушної раковини. ...

Олена Крижановська. „Гарне мiсце порожнім не буде, або Гніздо кажанів”

Вам цікаво, чи влаштовували ще білки своє гніздо біля мого балкону? (Про цю пригоду читайте в журналі “Колосок” № 2-4 за 2015 рік). Звісно, я розповім продовження „рудохвостої” історії. Але трохи згодом. Кілька років білки до своєї урбаністичної домівки не поверталися. А за той час на їхньому місці оселилися нові сусіди… ***** Знову буяв травень. ...

ВОЛОДИМИР ІВАНЕЦЬ. „МАДАГАСКАРСЬКА РУКОНІЖКА, АБО АЙ-АЙ, НЕ ЗНИКАЙ!”

Усім відомий повнометражний, захоплюючий і надзвичайно популярний мультфільм „Мадагаскар” та комедійний мультсеріал „Пінгвіни Мадагаскару”, одним із персонажів яких є Моріс. Цей смішний лемур (вид Індрі) – мудрий радник хвалькуватого короля лемурів Джуліана. Раніше він проживав на Мадагаскарі, але згодом разом зі своїм королем перебрався до Центрального зоопарку Нью-Йорка. Нікого не нагадує цей персонаж? Так, звісно ...

0