Часто доводиться чути, що тварин рахують восени. І це не дивно, оскільки з них виживають лише ті, які від народження виявилися найбільш пристосованими до умов природного середовища. Спробуємо з’ясувати, яким має народитися малюк тварини, щоб мати найбільшу здатність до виживання. Правило ведмежатка – виживає найменший Здавалося б, що більша вага дитинчати, то краще. Та виявляється ...
Ви вже знаєте, що незмінний камуфляж не є бездоганним пристосуванням*. То ж як виживати тваринам, котрі живуть у дуже мінливому середовищі або часто змінюють місце проживання? Відповідь проста – треба швидше «переодягатися»! Так-так, у швидкості переодягання деяким тваринам могли б позаздрити не лише цивільні люди, але й чемпіони з швидкісного одягання – солдати. * Першу ...
„Ластівонько, рибко, горобчику, зайчику”, – кажемо ми близьким людям і не замислюємося, що бути людиною значно безпечніше, ніж твариною. Адже перед тваринами щохвилини постають питання: як втекти? як наздогнати? як знайти їжу? як залишитися непомітним? як вижити? Знайти відповіді на ці питання – означає стати досконалішим за постійно присутнього поряд супротивника. ...
Добре тим тваринам, які мають зелене забарвлення і живуть у траві: їх не видно. Добре й тим, які всюди можуть чутися в безпеці, бо здатні змінювати забарвлення. Прекрасно чуються отруйні тварини і ті, що мають застережне забарвлення – їм ніде не страшно. А що робити, якщо ти смачненький і неотруйний, життя твоє проходить у всіх на очах, а змінювати забарвлення не вмієш? Що тоді? ...
Для нас театр починається з вішалки, а для акторів – з гримерки, кімнатки, де вони перевтілюються у сценічний образ, ретельно гримуються, одягають театральні костюми, інакше кажучи, «маскуються» під персонажа. А чи здогадуєтесь ви, що першими навчилися гримуватися не люди, а інші живі організми? Мовою науковців це «мистецтво» називається мімікрією. Мімікрія або мімезія (від грецького – уподібнююся, наслідую) – подібність одних тварин і рослин (чи їхніх органів) до інших, або до об’єктів навколишнього середовища. ...
Жарти скінчилися. Це вже вам не театр і не цирк. Мова йтиме про справжнісіньке бойове мистецтво. І не про рукопашний, тобто „лапопашний” чи „зубопашний” бій – у цих бойових мистецтвах вправні майже всі тварини. Воздамо славу „воїнам”, які досконало володіють іншою зброєю – хімічною. Не вірите, що в тваринному світі є такі? Згадайте клопа, якого ми називаємо смердючкою. З цією комашкою знайомий, напевно, кожен природодослідник-початківець. Клоп застосовує хімічну речовину для відвернення небезпеки від найціннішого... власної персони. ...
У казках важко відрізнити правду від вигадок. Пригадуєте, як хитра лисичка, прикинувшись мертвою, викрала у чоловіка рибку з саней? Ви думаєте, що такого не може бути? І даремно! ...
Чи задумувалися ви, навіщо тваринам хвости? О, це надзвичайно потрібна річ – ХВІСТ! Хвостом можна зачепитися за гілку, перенести вантаж, використати його як прикрасу і предмет для приваблення протилежної статі, передати зашифровану інформацію, поляскавши ним по воді чи повилявши. У ньому можна влаштувати комору, використати його як весло, ним можна обдурити або полякати простака, можна ...
Коралові рифи – найвеличніші споруди на Землі, створені живими організмами. А побудували їх крихітні тваринки – коралові поліпи, близькі родичі актиній і медуз. Красою вражають і рифи, і їх мешканці – різнокольорові рибки. Чому природа створила таку красу? Для кого вона? Для того, хто полює – нічого не видно. А вражати своєю неповторністю людей риби і не думали, вони про нас взагалі нічого не знають, бо ми – мешканці різних стихій. Навіщо ж їм такий красивий і барвистий „одяг”? ...
Відкриття вченого Кемпа, описані у романі Герберта Уелса „Людина-невидимка”, будять уяву не лише читачів, але й учених. Група американських фізиків працює над розробкою універсальної шапки-невидимки – приладу, здатного заховати від спостерігача будь-який об’єкт. Але природа випередила вчених, створивши істот, які від народження мають власну шапку-невидимку і вміло маскуються за допомогою неї. ...
Павуки квіткові (Misutnena vatia) мають і біле, і жовте забарвлення, а тому їх можна назвати і „білявками”, і „жовтявками”. Для зміни забарвлення цим комахам потрібно лише кілька днів. За цей час пігмент встигає переміститися всередину тільця павучка. Павук, наче хамелеон, підлаштовується до мінливого світу квіток, які, розквітаючи, змінюють колір. Самці цих павучків забарвлені яскравіше, ніж самки. Порівняти нашого героя можна не лише з хамелеоном, але й з крабом, бо він належить до павуків-крабів (або павуків-бокоходів). Рухаються ці павучки цікаво – боком, боком, наче краби. Ось вам і павучок – не простачок, а три в одному: і павук, і краб, і хамелеон. Це не той випадок, коли можна підсміюватися над білявками! ...
Хімічна зброя – це речовини для нападу і захисту. Їх ще називають токсинами. Токсини – дуже давній винахід для боротьби з ворогами. Найдавніші мешканці нашої планети – бактерії – використовують їх у боротьбі між собою та з іншими організмами. Тварини, гриби та рослини з’явилися на Землі значно пізніше, а тому змушені були пристосовуватися до бактерій і захищатися від них. Виживали ті, хто оволодів досконалішою хімічною зброєю. Так з’явилися антибактеріальні отрути – антибіотики, фітонциди тощо. З появою на планеті нових мешканців з’являлися й нові отрути для боротьби з ворогами. ...
„Чому хвіст?” – запитаєте ви. Адже у тварин є дуже багато інших цікавих і важливих частин тіла. Чого варті лише їхні різноманітні кінцівки чи вуха! Пригадайте мультфільм „Канікули у Простоквашино”. На прохання листоноші показати документи кіт Матроскін відповідає: „Вуса, лапи та хвіст – ось мої документи”. А й справді, чи може хвіст бути візитною карткою тварини? І як тварини використовують свої хвости? Спробуємо більше довідатися про хвости, якими нагородила природа різних тварин. ...
Коли ми говоримо, що тварини піклуються про потомство, то маємо на увазі, що після народження дитятка батьки докладають зусилля, щоб діти вижили та мали їжу насущну. Але насправді турбота про майбутнє своїх чад починається значно раніше, ще до народження малюків. А чому, власне, тільки до народження? І до вилуплення з яєць також. ...
Нашi очi не вмiють пiзнати природу речей, а тому не нав’язуйте їм помилок свiдомостi. Лукрецiй Кар Ви, напевно, чули фразу „омана зору”? Так кажуть у тих випадках, коли ми не віримо власним очам. Насправді нас обманюють не очі, бо зорові ілюзії – це оптична „омана” мозку. Сприймаючи зоровий образ, мозок здійснює величезну кількість процесів, наче ...