Астрономія

Дарія Біда. Колір вогню, енергії та життя

Природа полюбляє червоні барви. Троянди і маки захоплюють, суниці, яблука, помідори викликають апетит, осіннє листя радує око. Сонечко і мухомор попереджають: не чіпай нас! Багряний захід Сонця надихає художників і поетів. А ось, познайомтесь – екзотична MWC 922: туманність Червоний квадрат. Хіба не окраса Всесвіту? Ми звикли відмічати цим кольором усе, що заслуговує особливої уваги: „Червона Книга України”, „Червоний хрест”, „червоний лист календаря”. З червоних кров’яних тілець складається гемоглобін. Він забарвлює кров людини в яскраво-червоний колір – колір вогню, енергії та життя. ...

Сергій Малинич. Обсерваторія на вулкані

Асфальтове покриття скінчилося. Далі дорога повертає круто вгору та стрімким серпантином кружляє схилами згаслого вулкана. Навкруги лише каміння та вулканічний попіл; часом зі схилу наче виростають конічні насипи. Це залишки старих кратерів, крізь які колись витікала лава. Віддалік височіє широкий конус сусіднього вулкана, а далеко внизу синіють води найбільшого океану Землі. Ми знаходимося на Великому Острові, що входить до архіпелагу Гавайських островів. Тут, на вершині вулкана Мауна Кеа, на висоті 4205 метрів над рівнем моря розмістилася астрономічна столиця світу. ...

Світлана Вольська. Сперечалися планети…

Ви любите театр і берете участь у виставах самодіяльного театру в школі? Тоді до вашої уваги – фрагмент вистави, яка стала завершенням творчого проекту учнів Львівської ЗСШ № 78. Уривок з фізично-астрономічної драми “Вигнання Плутона” ЗЕМЛЯ: 76 років ми вважали, що в Сонячній системі є дев’ять планет. Про це вчили на уроках астрономії, писали в ...

Дарія Біда. Велика брудна хвостата сніжка

Ви коли-небудь намагались зліпити велику сніжку й влучити нею у свого товариша? Якщо сніг був не дуже чистий, можете вважати, що бавились “модельками” небесних тіл, які астрономи називають кометами. Щоправда, сніжки не мають хвоста. Але про все – по порядку. ...

Чак Бобіч. Доторкнутися до Марса

Восени 1962 року поблизу міста Загамі в Нігерії фермер проганяв ворон зі свого поля. Раптом з неба впав якийсь об’єкт і вдарився об землю за три метри від чоловіка з такою силою, що утворилася воронка глибиною півметра. Цей об’єкт виявився кам’яним метеоритом масою 18 кілограмів, який у результаті удару випарувався. ...

Сергій Малинич. Зірки очі планети

Далекого 1608 року освічену Європу захопила звістка про винайдення пристрою, що збільшував видимі розміри віддалених предметів. Сталося це у Голландії, і пристрій часом навіть називали „голландською трубою”. Складався він усього з двох закріплених у трубі лінз. Достеменно невідомо, хто перший виготовив таку трубу, але в історії залишилися імена трьох майстрів – Ганса Ліпперсгея, Захаріаса Янсена та Якоба Метіуса. ...

Ольга Смик. Достукатися до зірок

Серед претендентів на Нобелівську премію 2008 року були астрономи, які відкрили екзопланети – планети, які рухаються навколо зірок, подібних до нашого Сонця. Нобелівський комітет надав перевагу іншому відкриттю, однак екзопланети не стали менш привабливими для учених-дослідників. Ще б пак, можливо, саме на цих планетах проживають розумні істоти. ...

Дарія Біда. Астрономічні загадки та пророцтва

У Давній Греції найвіддаленішою від Сонця планетою вважали Сатурн. Однак тоді навіть не здогадувалися, що ця планета має дивовижну прикрасу – велетенське кільце, яке складається з тисяч і тисяч невеликих частинок каміння, льоду і пилу, котрі обертаються навколо планети. І нічого дивного, адже помітити кільце Сатурна неозброєним оком неможливо. Галілео Галілей уперше розглянув Сатурн за допомогою зорової труби. ...

Ярослав Яцків. Астероїдно-кометна небезпека: міф чи реальність?

Загроза зіткнення Землі з астероїдом чи кометою – популярна тема, яку обговорюють учені, політики, державні чиновники, військові та, взагалі, більшість жителів нашої планети. Ця популярність пов’язана з тим, що за останні роки наука отримала багато нових даних про астероїдно-кометну небезпеку та визначила нові підходи до її вивчення й можливої протидії. Крім того, під впливом повідомлень ...

Михайло Сажин, Ольга Сажина. Сучасна космологія

Сучасну космологію можна умовно поділити на теоретичну, фізичну та спостережну. Теоретична космологія вивчає різні моделі Всесвіту, в тому числі й досить екзотичні, які не мають відношення до реальної дійсності. Фізична космологія досліджує процеси у Всесвіті та будує моделі спостережуваних явищ. Активно розвивається спостережна космологія, яка з успіхом використовує методи сучасної астрономії та наземні телескопи різних діапазонів хвиль. ...

Дарія Біда. Велика симфонія Всесвіту

Земля здається тобі величезною, чи не так? Це тому, що твоє повсякденне життя плине в колі найближчих людей, а найбільша відстань, яку ти щодня „відміряєш”, визначається місцем розташування твоєї школи. Твої батьки працюють на відстані декількох кілометрів від дому. Дехто відвідує інші країни, а хтось ніколи не виїздив зі свого маленького села. І так триває впродовж тисяч років. ...

Ерік Хог. Скільки років Всесвіту?

Ми вивчатимемо світ, у якому живемо, і весь Всесвіт доти, доки житимемо. Факти, наведені у цій статті, є такими ж достовірними, як і те, що Земля має сферичну форму й обертається навколо Сонця… ...

Сергій Вольвач. Тунгуський феномен

Понад 100 років тому в районі річки Підкам’яна Тунгуска в Сибіру (Росія) відбулася космічна катастрофа, масштабам якої позаздрили б режисери фантастичних фільмів. Широкому загалу вона відома як загадка Тунгуського метеорита. Що трапилося? 30 червня 1908 року Земля зіткнулася з космічним тілом, політ якого завершився гігантським вибухом у 65-ти кілометрах на північний захід від населеного пункту ...

Олександр Шевчук. Зорі та субзорі з аномальними параметрами

Астрономи зорею називають кулястий об’єкт, у надрах якого обов’язково повинні відбуватись ядерні реакції з утворенням (синтезом) гелію. А для цього мінімальна маса зорі не повинна бути меншою за 80,35 мас Юпітера (160 октильйонів кілограмів = 1,6×10²⁹ кг). Найближчою до Землі зорею є Сонце. Коричневі карлики – не зоряні об’єкти, а субзорі з масами в діапазоні від ...

Ярослав Яцків. Космічне сміття

Упродовж 50 років космічної ери на навколоземні орбіти та у далекий космос виведено майже 21 тисячу об’єктів загальною масою понад 5 000т. Більшість із них або увійшли у земну атмосферу та згоріли, або впали на Землю; покинули навколоземну орбіту або залишилися на ній. Сьогодні навколо Землі обертається понад 10 000 космічних об’єктів. Це – досить ...