Астрономія

Олександр Шевчук. Темні барви Всесвіту. Частина 2

В експериментах по встановленню розподілу та концентрації Темної Маси у Всесвіті був виявлений дивний та загадковий факт: швидкість розширення Всесвіту постійно зростає!* Отже, у Всесвіті існує постійне джерело розгінного механізму, яке попри всі „намагання” сил гравітації зліпити до купи величезну масу Всесвіту, навпаки, розкидує її у всі боки, причому із пришвидшенням. Таємниче джерело антигравітації отримало назву Темної Енергії, і є незрівнянно більшою загадкою, ніж Темна Маса. ...

Олександр Шевчук. Темні барви Всесвіту. Частина 1

В кінці XX століття в астрономії розпочалася справжня революція. Доведена наявність планетних систем навколо інших зірок, існування надмасивних чорних дір в ядрах галактик. Радикально змінилися наші уявлення про те, як розширюється Всесвіт і з чого він складається. Адже зовсім недавно ми думали, що наші телескопи реєструють все, що тільки є у Всесвіті. ...

Олександр Шевчук. Скарби Червоної планети

Серед мережива зір, звичних та незмінних за своєю формою сузір’їв на чорному тлі нічного неба часто можна впізнати багряно-жовту (а іноді криваво-червону) „мандрівну зірочку”. Рівним, немерехтливим поглядом дивиться вона на Землю, на її мешканців, повільно пересуваючись Зодіаком. Гаму почуттів викликає цей „погляд” у землян: від поетичного піднесення („І на Марсі будуть яблуні цвісти!”) до печерного жаху („кривава” планета!). Ще у прадавні часи Червону планету назвали на честь Марса – давньоримського бога війни (у греків – бог Арес). ...

Олег Орлянський. Побачити невидиме

Прилади показують невидиме, а фантазія – незвідане. Використовуючи закони фізики, ми осмислюємо покази приладів, уявляємо інші місця і світи, недосяжні для органів чуття. Піднімаючись над буденним, ми торкаємося контурів світобудови, творимо нове, вловлюючи привабливі перспективи майбутнього. ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Олег Орлянський. Холоднокровне розслідування

У попередніх числах журналу ми дійшли висновку, що всі нагріті тіла випромінюють. Та не все їхнє випромінювання можна побачити неозброєним оком. Людський зір здатен сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 0,39 мкм до 0,72 мкм (мкм – мільйонна частинка метру). Як ви, напевно, пригадуєте, це пов’язано з температурою поверхні Сонця і є загальною особливістю більшості мешканців Сонячної системи. Наші тіла теж випромінюють. У цьому можна переконатися за допомогою пристрою нічного бачення. Ми світимось у інфрачервоному діапазоні поблизу довжини хвилі 9,4 мкм. Світяться і наші очі. Через це наївно мріяти про здатність бачити очима вночі в інфрачервоному діапазоні. Власне випромінювання нагрітих очей буде засліплювати і подавляти будь-яку інформацію, яка потрапить всередину крізь маленькі отвори зіниць. Очі мають бути сліпі до електромагнітних хвиль, які самі випромінюють. З цієї причини апаратуру космічних інфрачервоних телескопів охолоджують рідким гелієм. Так, запущений у травні 2009 р. найбільший космічний телескоп „Гершель” з діаметром дзеркала 3,5 м мав на борту 2 300 л рідкого гелію за температури нижче 2 К (–271 °С). До початку травня 2013 р. запас рідкого гелію скінчився, і телескоп був приречений на нагрівання і осліплення зростаючим потоком власного випромінювання. За чотири роки він встиг здійснити багато важливих наукових відкриттів, пропрацювавши навіть більше розрахованого терміну. З міркувань економії і безпеки в Європейській космічній агенції вирішили вимкнути телескоп вартістю понад мільярд євро і відправити на віддалену від Землі навколосонячну орбіту. ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

Олег Орлянський. Про фізику інопланетян

Чому ми бачимо кольори спектру від фіолетового до червоного? Чому з безконечного різноманіття електромагнітних хвиль нашому зору доступна лише вузька смуга від 390 нм1 до 720 нм? Уявіть, як було би чудово бачити вночі в ультрафіолетовому діапазоні! З допомогою ультрафіолетового зору розрізняти особливе забарвлення пташиного пір’я, на очах у всіх таємно листуватися з друзями, а на виставці картин з виглядом знавця відрізняти твори старих майстрів від сучасних підробок! ...

Ольга Возна. Тест для астроерудитів

1. В Ірані – це Стежка Арімана, у Скандинавії – Дорога Одіна, в арабів – Річка Пахри, в Індії – Русло Гангу, в Китаї – Небесна Ріка, в угро-фінів і слов’ян – Пташиний Шлях, в угорців і румунів – Циганський Шлях. А у нас? 2. Яку планету Сонячної системи у XVI столітті відкрив Миколай Коперник? ...

Олег Орлянський. Тепловий баланс у космосі

Якщо у десятилітрове відро опустити малопотужний кип’ятильник, вода ніколи не закипить. Водночас з нагріванням води будуть збільшуватися теплові втрати. Коли потужність втрат досягне потужності кип’ятильника, вода буде віддавати стільки ж тепла, скільки отримує і надалі нагріватися не буде. Настає баланс між теплом, яке вода отримує і віддає. Дуже схожий тепловий баланс дарує нам з вами ...

Ольга Возна. Подорожуючи Сонячною системою

Там нема води й повітря, Тож ні вітру там, ні бурі, А до Сонця він найближче, Звуть планету цю … ...

Олександр Шевчук. Покриття, затемнення, вибухи та спалахи

Інколи під час орбітального руху Місяця його диск закриває зорі та астероїди. Такі події (покриття зір Місяцем) – не рідкісні, а звиклі астрономічні явища. І це не дивно, адже зір на небі (особливо тьмяних) дуже багато, і деякі з них Місяць покриває щодоби. А от покриття Місяцем планет – доволі рідкісне явище, адже планет лише вісім (мал. 1). ...

Ольга Возна. На помилках вчаться

Завдання 1. „Нічні спостереження”. Знайди в оповіданні 10 помилок та виправи їх. Літо було в розпалі, вечоріло рано. На небі зійшов повний Місяць, а яскраві зорі засліплювали очі. Друзі йшли вздовж берега моря та милувалися зоряним небом. – Ось десять зір ковша Великої Ведмедиці, – вигукнув Миколка. – А це – хрест Кассіопеї і квадрат ...

Ольга Возна. Астрономічний квест

Астрономія – один з найулюбленіших предметів у літній школі „Колосок”. І не дивно, адже людина з давніх-давен схиляла голову перед Космосом – цим дивним Божим творінням. „Немає нічого прекраснішого за небо”, – часто повторював геніальний італієць Галілео Галілей. Ось і сьогодні ми ще раз спробуємо зазирнути за межі Землі, в глибини Всесвіту. А також пригадаємо астрономічні заняття та нічні спостереження на березі Азовського моря, у літній школі „Колосок”. Перед вами – цікава подорож до Сонця та зір. Перевірте свої знання! ...

Олександр Шевчук. Небесний побратим Столової гори

В одному з попередніх чисел журналу1 ви познайомилися зі Столовою горою, яка розташована на північний захід від Кейптауна – столиці ПАР. Столова гора знаходиться на південному березі Столової бухти і є візитною карткою міста, а її силует зображений на прапорі Кейптауна. Гора офіційно визнана одним з семи нових чудес природи. Виявляється, у кейптаунської гори є ...