Біологія

Наукові цікавинки. Частина 2

З року в рік у китайській Таримській пустелі спостерігають аномальне поглинання вуглекислого газу. Як правило, таке явище характерне для лісів і морів. Але це ж пустеля! Учені виявили неймовірне: під пустелею знаходиться справжнісінький океан. Щоправда, вода під Таримською пустелею дуже солона і не придатна для пиття, але її можна використовувати у сільському господарстві. Геологи знайшли величезну підводну водойму в Намібії. За оцінками, вона може забезпечувати водою північні регіони країни впродовж 400 років. ...

Ольга Германович. Дерево-ліс

Корінь рослини не лише утримує її в ґрунті і поглинає воду з розчиненими мінеральними речовинами. Видозмінюючись до невпізнанності, він може виконувати й інші функції. Виявляється, видозмінених коренів у природі набагато більше, ніж звичайних. Корені-причіпки, корені-присоски, ходульні корені, кореневі бульби, коренеплоди, повітряні, дихальні корені – це ще не повний перелік важливих пристосувань рослин до умов існування. ...

Ганна Кузьо. Повзик

Заходиш у зимовий ліс або парк, потираєш долоні, щоб зігрітися, дивишся в порожню крону дерев, і здається, що тут мертва тиша. Але варто почекати декілька хвилин, і ти чуєш, як вирує життя. Крім „цінькання” синиць у кронах лунає дзвінке „тюі-тюі-тюі”, схоже на сигнали автомобіля. Це голос повзика. Як добре, що ці потішні птахи зимують у ...

Марія Надрага. Валентинки від квіткового царства

У день закоханих, мабуть, багатьом хочеться здивувати об’єкт свого поклоніння особливими валентинками. І тут у нагоді неочікувано можуть стати рослини. „Але ж дарувати квіти – це гарно, та тривіально!” – може заперечити закоханий-авангардист. Що ж, саме для таких у мене є вишукана пропозиція: пошукайте квіти, уяких форма листків або плодів схожа на серце, – і незвичний подарунок у кишені! А якщо до цього додати трішки фантазії і власноруч виготовити вітальну листівку, то хто ж не оцінить ваші зусилля? ...

Наукові цікавинки. Частина 1

Мільярдер Білл Гейтс, колишній глава Microsoft, створив дослідницьку групу, яка змоделювала можливу інфекційну катастрофу на Землі. Саме інфекційну епідемію він називає однією з найбільших загроз для людства. „Не зважаючи на те, що рівень медичного забезпечення за останні 100 років відчутно зріс, з’явилися нові ліки і медична апаратура, ці досягнення нівелюються сучасними технічними можливостями для пересування людей, які мимоволі переноситимуть хвороби. Тому швидкість поширення інфекцій буде блискавичною”, – впевнений Білл Гейтс. За його розрахунками, інфекція поширюватиметься так швидко, що впродовж перших 100 днів вона може вбити 770 тисяч людей, а за 200 наступних – 33 мільйони! ...

Ганна Кузьо. Чорний дрiзд

Зима у місті. Ідеш парком – земля притрушена снігом, у годівничках сваряться синиці. Аж раптом – ось несподіванка – шпак перебіг дорогу! Що це він робить у нас взимку? Придивляєшся уважно – та ні, який же це шпак: повністю чорне забарвлення, оранжевий дзьоб і обрамлення навколо ока. Та і постава інакша: не такий худий і ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Марія Надрага. Фiсташка

Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...

Марина Тарасенко. Індійські яблука

Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 1

Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...

Андрій-Тарас Башта. П’ять тисяч голок

Їжаки чудово пристосувалися до життя по сусідству з людиною. Напевне, тому нам видається, що їх дуже багато і вже все про них знаємо. Але чи так насправді? Ось вам загадка: що спільного в їжаків з вовками? А те, що обидва види обросли великою кількістю стереотипів, що повторюються в десятках оповідок і байок. Насправді вовк боїться ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 4

У природі немає випадковостей. Здавалося б, навіщо рослинам за наявності величезної армії запилювачів серед комах, птахів та ссавців звертатися ще й до агентів неживої природи? Це легко зрозуміти, якщо проаналізувати, за яких саме умов відбувається анемофілія¹. Виявляється, високий відсоток анемофілів належать до рослинних угруповань, що характерні для степу, високогір’я, саван, боліт, пустель, тундри. Це не ...

Ірина Закатюк. Риби-монстри, або Заручники морських глибин?

Вони зовсім не такі, якими ми їх звикли бачити. Їхній зовнішній вигляд лякає і водночас зачаровує… Вони мешкають там, куди жоден промінчик сонця не може пробити шлях і де, здавалося б, життя неможливе. Хто вони? Чому такі дивні? Уявімо, що ми занурюємося на глибоководному човні у темну прірву океану і пливемо на зустріч з його ...

Андрій-Тарас Башта. Дикий інтелект

Озброєний іклами, хитрий і відважний самотній самець дикого кабана – одна з найрозумніших тварин наших лісів. З-поза закруту глибокого, підмоклого яру з’явився чоловік із собакою. Пес раптом голосно загавкав і кинувся до заглибини під кущем. Звідти вискочив темний звір. Дикий кабан, масою приблизно 150 кг, блискавично зорієнтувався і рушив на пса. Атакуючий став атакованим! Сутичка ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 3

З-посеред величезної армії запилювачів деякі види рослин обрали собі за посередників птахів, рукокрилих та гризунів. Таких специфічних компаньйонів мають переважно тропічні рослини. Палеонтологічні знахідки доводять, що дружні стосунків у птахів-запилювачів і рослин виникли дуже давно. Особливості будови дзьоба та вміст шлунку деяких птахів, знайдених у скам’янілостях (яким приблизно 45 млн. років), підтверджують, що харчовою базою для них були саме квіти рослин. ...