Сузір’я

Зоряна Марущак. Принади зоряного неба

Яке ж це неймовірне видовище – сузір’я Оріон! Його легко впізнати на зоряному небі за астеризмом Пояс, який утворюють три блакитні надгіганти: Мінтака, Альнілам і Альнітак. Воно одне з найпомітніших та найкрасивіших сузір’їв на небосхилі. Його площа становить 594 квадратних градуси, а саме сузір’я налічує 120 зір, що видно неозброєним оком. За їх розташуванням можна впізнатии фігуру воїна з мечем та щитом (інша версія – з мідною булавою). За грецькою міфологією, Оріон – це син Посейдона та Океаніди, мисливець з-під ніг якого вистрибує Заєць (сузір’я Зайця просто „під ногами” у сузір’я Оріона). ...

Дарія Біда. Легенди зоряного неба

Якби зорі було видно лише в одному місці Землі, туди нескінченним потоком ішли б люди. Сенека У погідний вечір погляньте на зоряне небо. Відчуйте його невимовну красу, незбагненне багатство. Скільки зір розкинулось на небозводі, які вони різні! Одні відразу привертають до себе увагу, інші – ледь помітні оку. Здається, їм немає ліку. Але астрономам вдалось ...

Олександр Прокоф’єв, Леонід Кирик. Сузір’я на монетах. Частина 2

У попередньому числі журналу ми розповідали про незвичне і захопливе вивчення астрономії – за допомогою стародавніх монет. З’ясувалось, що найчастіше у давні часи зображали на монетах не зорі, а героїв, іменами яких названі сузір’я. Зовсім по-іншому зображають на монетах зоряне небо у наш час. Небесні орієнтири Наприкінці минулого століття відбувались урочистості на честь п’ятсотріччя відкриття ...

Олександр Прокоф’єв, Леонід Кирик. Сузір’я на монетах. Частина 1

Монети – це не лише гроші, це – історичні пам’ятки, причому одночасно і речові, і писемні. Форма і спосіб чеканки монети, склад металу, вага виробу, мистецьке виконання зображення – усе це дає таку ж важливу інформацію, як і імена правителів, назви міст, гасла і дати, зображені на монетах. ...

Олександр Шевчук. Небесний побратим Столової гори

В одному з попередніх чисел журналу1 ви познайомилися зі Столовою горою, яка розташована на північний захід від Кейптауна – столиці ПАР. Столова гора знаходиться на південному березі Столової бухти і є візитною карткою міста, а її силует зображений на прапорі Кейптауна. Гора офіційно визнана одним з семи нових чудес природи. Виявляється, у кейптаунської гори є ...

Олександр Шевчук. Назви сузір’їв та астеризми

Латиною слово „сузір’я” – сonstellatio, що означає „колекція зір”. Сузір’я – це ділянка небесної сфери з усіма космічними об’єктами, які проектуються на цю ділянку. Тому неправильно говорити „відстань до сузір’я Великої Ведмедиці”, адже зорі, що утворюють візерунок сузір’я, розташовані від нас на різних відстанях. Серед 88 сузір’їв зоряного неба є 48 найдавніших. ...

Ольга Возна. Сузір’я з людським обличчям. Частина 2. Суперечки навколо Змієносця

Іноді астрономію плутають з астрологією, бо вони мають схожі назви. Насправді між астрономією їм астрологією є суттєва відмінність: астрономія – це наука, яка вивчає природу космічних тіл, а астрологія є своєрідним відгуком минулих століть, псевдонаука, що за зорями начебто передбачає майбутнє. ...

Ольга Возна. Сузiр’я з людським обличчям. Частина 1. Скарби та легенди

Сузір’я Змієносця (лат. „Ophiuchus” – „людина, що несе змію”) входить до переліку 48 сузір'їв, описаних у першому каталозі зоряного неба „Альмагест” Клавдія Птоломея. На давніх зоряних картах Змієносця зображали людиною, що тримає в руках величезну змію, яка розділяє його тіло на дві частини. Змієносець – велике екваторіальне та зодіакальне сузір’я площею 948 квадратних градусів з майже сотнею видимих неозброєним оком, не дуже яскравих, але і не найслабших за блиском зір, конфігурація яких утворює п’ятикутник. Найкращий час для спостереження Змієносця – короткі літні ночі. Щоб швидко знайти це сузір’я, відшукай Велику Ведмедицю доволі високо на північному заході „головою” вниз, а „хвостом” ліворуч у напрямку до південної частини небосхилу. Намалюй уявну дугу від крайньої зорі „хвоста” Великої Ведмедиці вниз і відшукай яскраву зорю Арктур із сузір’я Волопаса, схожого на великий парашут. Ліворуч від Волопаса, під сузір’ям Геркулеса, доволі низько над горизонтом у південній частині неба розкинувся Змієносець, схожий на великий „закритий кришкою кавник”. Обабіч нього двома нитками тягнеться сузір’я Змії, а південніше – Стрілець та Скорпіон. Найяскравішу зорю сузір’я – альфа Змієносця – араби назвали Рас-Альхаг („голова змієлова”). ...

Олександр Шевчук. Прогулянки зодiакальним колом. Прогулянка четверта: Стрiлець, Козорiг, Водолiй

Ми завершуємо подорожі зодіакальним колом. Залишилось побувати ще в трьох сузір'ях та ознайомитись з їхніми перлинами. Отже, в дорогу! Стрілець (лат. Sagittarius) – найпівденніше з-поміж усіх зодіакальних сузір'їв. Сонце переходить із сузір'я Козорога у сузір'я Стрільця 17 грудня і перебуває в ньому до 20 січня. Найкращі умови для спостережень Стрільця у наших широтах у червні–липні. Тоді воно невисоко перебуває над горизонтом і то частково – найпівденніші частини сузір'я Стрільця ніколи не сходять над територією України. ...

Олександр Шевчук. Прогулянки зодiакальним колом. Прогулянка друга

Це зодіакальне сузір’я найбільш непримітне серед усіх зодіакальних сузір’їв, адже до його складу входять зорі, блиск яких не набагато більший за блиск зір на межі видимості неозброєним оком. За площею, яку на небесній сфері займає сузір’я Рака, воно посідає лише 31 місце (з 88). Розташоване сузір’я Рака між зодіакальними сузір’ями Лева і Близнюків. Сонце „заходить” в межі сузір’я 21 липня, а „виходить” 9 серпня. Тому найкращі умови видимості сузір’я ввечері у березні-квітні. Сузір’я відоме здавна і занесене до каталогу зоряного неба давньогрецького астронома Клавдія Птоломея. ...

Олександр Шевчук. Прогулянки зодiакальним колом. Прогулянка перша

Ми, наче космічні мандрівники, разом із Землею невпинно кружляємо навколо Сонця. Такий рух називають орбітальним рухом Землі. А Земля ще й обертається навколо своєї осі1. Цей рух називають добовим. Ми не помічаємо цих рухів, бо відносні відстані між точками поверхні Землі не змінюються. Внаслідок відносності руху нам здається, що не ми, а Сонце рухається навколо нас. Добове обертання Землі спричиняє видимий рух Сонця відносно сторін горизонту, а орбітальний рух призводить до його видимого переміщення відносно зір. Видиму із Землі траєкторію руху Сонця на зоряному небі називають екліптикою. Отже, екліптика – це уявна лінія (коло) на небесній сфері, вздовж якої центр сонячного диска протягом року переміщується на фоні зір. Сузір’я, розташовані вздовж екліптики, називають зодіакальними. Назва походить від грецького слова „ζωδιακός”, що означає „звірине коло”, адже ще в давнину одинадцять із них назвали на честь реальних або міфічних тварин. ...

Олександр Шевчук. Прогулянки зодіакальним колом. Прогулянка третя: вiд Дiви до Скорпiона

З-поміж усіх 12 зодіакальних сузір'їв Діва не тільки найбільша за площею, яку вона займає на зоряному небі, але й друга серед усіх своїх 88-ми „родичів” (після Гідри). Це зодіакальне сузір'я відоме з сивої давнини. Стародавні греки, оспівуючи зоряне небо у міфах і легендах, пов'язували з цим сузір'ям богиню плодючості і землеробства Деметру, доньку грізного верховного правителя Кроноса і його дружини Реї, матері Персефони. Римляни уособлювали сузір'я Діви зі своєю богинею родючості Церерою. На старовинних картах зоряного неба Діва тримає в руці колос, адже вона богиня плодючості і землеробства. Дивлячись на розсипи зір на небі, важко побачити в їхніх візерунках зображення Діви, але якщо проявити креативність і фантазію, то можна так об'єднати найяскравіші зорі сузір'я, що вийде щось схоже на жінку, хоча й не зовсім вродливу. ...

Олександр Шевчук. Скільки на небі полярних зір?

Напевне, ви здивуєтеся, прочитавши поставлене в заголовку статті запитання. Певна річ, Полярна зоря єдина на небі! Але не все так просто, як здається. Звісно, якщо ми говоримо про власну назву зорі, то Полярною є лише одна зоря – зоря α (альфа) в сузір’ї Малої Ведмедиці. Але чому вона отримала таку назву? Відповідь очевидна: зоря вказує напрямок на Північний географічний полюс Землі, розташований у полярних широтах. А чому Полярна зоря має таку властивість – вказувати напрямок на Північний географічний полюс Землі? З’ясуймо це. ...

Олександр Шевчук. Сторінки життя небесних Ведмедиць

Певно, усі чули про небесних Ведмедиць: Велику та Малу. Але мало хто зможе сказати, коли і чому на небі „поселилися” Ведмедиці. Відповідь на це запитання ми знайдемо у цікавій історії, яку нам повідали стародавні греки. У сиву давнину в Аркадії правив цар Лікаон. У нього була донька на ім’я Калісто – справжня красуня. Одного разу, побачивши Калісто, у неї закохався сам верховний бог, всесильний Зевс. Від нього Калісто народила сина Аркада. Ревнива богиня Гера, дружина Зевса, вирішила помститися Калісто. Гера перетворила дівчину на потворну, волохату ведмедицю і відправила її жити в ліс. Сплинули роки... Одного разу юний Аркад пас волів. Раптом із лісу вийшла страхітлива ведмедиця і, побачивши сина, попрямувала прямо на стадо. Аркад, не знаючи, що перед ним мати в образі дикого звіра, вирішив нацькував на неї гончих псів, які охороняли стадо волів. І бути б великій біді, але Зевс не допустив такого страшного злочину: він утримав руку Аркада, який не встиг спустити з поводів своїх собак – Хару та Гомейзу. Вирішивши назавжди зберегти для людей дійових осіб цієї історії, Зевс перетворив їх на розсипи зір – сузір’я. І тепер з височини небес вічно дивиться на нас сузір’я Великої Ведмедиці, яка йде до свого сина – сузір’я Волопаса (поміркуй: чому сузір’я отримало таку назву?), приреченого вічно стерегти на небесах свою матір. Головна зоря цього сузір’я називається Арктур, що означає „сторож ведмедиці”. Волопас тримає на повідках зорі сузір’я Гончих Псів, що вдень і вночі охороняють небесну Ведмедицю. Не лише люди, але й сам Зевс із вершини Олімпу часто милувався красою й неперервною ходою цих сузір’їв на небі. Гері прикро було спостерігати за чоловіком, який милується своїми улюбленцями. Тому вона звернулася до морського бога Посейдона з проханням, щоб Велика Ведмедиця ніколи не торкнулася моря і померла б від спраги. Але Посейдон не послухався Гери. І тому дотепер кружляє Велика Ведмедиця навколо полюса й один раз на добу, низько схиляючись над північним обрієм Еллади, торкається на мить морської поверхні, втамовує спрагу і знову піднімається нагору. З території України сузір’я Великої Ведмедиці видно цілий рік, адже воно ніколи не заходить за обрій і кожної погожої ночі привертає своєю красою погляди людей. ...

Олександр Шевчук. Зорянi вiзерунки, або Що таке сузiр’я?

Ви бачили мультиплікаційний фільм Юрія Норштейна „Їжачок у тумані”, визнаний світовою громадськістю найкращим мультиком усіх часів та народів? Якщо ні, то подивіться неодмінно – не пошкодуєте! А хто бачив, очевидно, пригадає його початок: „Вечорами Їжачок ходив до Ведмедика в гості рахувати зорі. Вони всідалися на колоді і, присьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо. Воно висіло над дахом – прямісінько за пічною трубою. Праворуч від труби були зорі Ведмедика, а ліворуч – Їжачка” (мал. 1). Чим нас так вабить таємниче зоряне небо? Відповідь очевидна: своєю вишуканою красою. Усіяне зорями нічне небо – це захопливе та неповторне видовище (мал. 2). Здається, що безхмарної й безмісячної ночі далеко від штучних джерел світла неозброєним оком на небі можна побачити мільйони мерехтливих цяточок-зір, які хаотично розсіяні у безмежному космічному просторі. Насправді за таких умов ми можемо побачити приблизно 3 000 зір з будь-якої точки земної поверхні в довільний момент часу, а на всьому небі, якби цьому не завадила б поверхня Землі, ми побачили б приблизно 6 000 зір. ...