Рішенням 40-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було включення до календаря пам’ятних дат на 2020–2021 роки відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці, перекладачки, фольклористки та громадської діячки. Міністерство культури і інформаційної політики України та Міністерство освіти і науки протягом ювілейного року впроваджують низку різноманітних заходів, що стануть нагодою відкрити Ларису Косач-Квітку ...
Тато повернувся додому втомлений? Мама чимось роздратована? Бабуся не може заснути? Ви не в дусі після тематичної атестації, футбольного матчу з 6-А чи, можливо, суперечки з молодшою сестрою, яка здатна роздратувати навіть вас, святого? Негайно купуйте морозиво! Наука розкрила причину його популярності: молоко й вершки містять триптофан – речовину, яка чудово знімає стрес, заспокоює нервову ...
Розкопки на території нашої Батьківщини виявили, що колись в глинобитних хатах були спеціальні приміщення для зберігання зерна, пічки для випікання хліба, зернотерки та глиняні глеки для зберігання збіжжя. Ще наші трипільські предки сіяли пшеницю, ячмінь, просо та овес. Жито ж почали вирощувати відносно недавно – близько тисячі років тому. Раніше ця культура вважалася бур’яном. А давні афганці перед посівом пшениці ретельно підмітали поле від зерен жита. Житній чорний хліб став улюбленим хлібом русичів. Він був не лише дешевшим, але й поживнішим, ситнішим та кориснішим. Кругленький житній хлібчик називали колобком1 (див. ст. 39). У роки, коли вимерзала пшениця, житній хліб рятував людей від голоду. А от хліб із суржику2 пекли частіше, і не тільки в голодні лихоліття. В часи неврожаїв наші предки додавали до тіста жолуді, кропиву, лободу, а з культурних рослин – моркву, буряк, а пізніше і картоплю. Чи не за таких суворих умов вигадали пироги3? ...
Так назвав молоко Іван Павлов, видатний російський фізіолог. Ми кажемо: „пити молоко”, бо в ньому великий вміст води. Цей чудовий продукт на 87 % складається з води! На молочний жир, молочний цукор, білок казеїн припадає більше 11 %, а на солі неорганічних та органічних кислот, вітаміни та інші речовини (всього понад 100) – менше 2 ...
Давай продовжимо кухонні експерименти. Приготуй для мами печену картоплю в шкірочці. Чому в шкірочці? Тому що вона міститься багато калію і їсти картоплю зі шкірочкою корисніше, ніж очищену, особливо дорослим. Як відомо, іони калію нормалізують серцевий ритм, знижують кров’яний тиск, регулюють водний баланс організму, покращують постачання мозку киснем, підвищують розумову діяльність. Картоплини середнього розміру ретельно ...
У слов’ян, як і древніх єгиптян, хліб символізував життя і багатство. Справді, слово Хліб можна писати з великої літери, як і Батьківщина, Батько, Мати, Мир, Воля, які позначають найважливіші для людини поняття. ...
Чи задумувались ви, намащуючи маслом кусень хліба, над тим, який хліб вживала на сніданок княгиня Ольга? Чи був хліб на столі у царя Соломона? І, якщо так, то – який? А й справді, яка історія нашого хліба? В історії розвитку людства можна вгледіти певні етапи: виникнення перших знарядь праці, народження системи числення, орнаментів і малюнків, поява писемності і, без сумніву, – народження хліба. ...
Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...
Стародавні греки будували для своїх богів храми. Храм муз грецькою мовою називався „мусейон”, звідси і походить слово „музей”. Перші музеї почали створювати у XVI-XVIII століттях для обраних і тільки значно пізніше доступ до них відкрили всім. Відомо, що видатні люди далекого минулого були завзятими колекціонерами. Саме на основі їхніх колекцій були створені всесвітньо відомі музеї: ...
Гіппократ говорив: „Ми – те, що ми їмо”. Їжа, яку ми вживаємо, має бути збалансованою, тобто містити достатню кількість білків, жирів і вуглеводів, а також вітамінів і мінеральних речовин, щоб забезпечувати наш організм енергією й необхідним матеріалом для відновлення тканин і клітин. Якщо змолоду правильно харчуватися, то більшості захворювань, які виникають у літньому віці, можна ...
Переважна більшість народів світу пишається своїми національними кулінарними традиціями, і небезпідставно. Адже протягом століть, керуючись власним досвідом і надбаннями попередніх поколінь, вони вибирали найбільш вдалі сполучення продуктів і способи їхнього приготування. Сторіччями складалися гастрономічні звички та вподобання, що стали основою народних кухонь і невід’ємною частиною національної культури. На формування національної кухні суттєво впливали природні умови країни, ...
Навколо нас яскравий та різнобарвний світ. Хочемо ми чи ні, однак завжди перебуваємо під впливом кольорів. Кольори різних гам збуджують або заспокоюють, спонукають до дій, навіюють думки, створюють настрій. Навіть продукти, які ми вживаємо, впливають на нас не тільки завдяки смаку чи вмісту в них різних вітамінів та мікроелементів. Колір їжі теж має значення! Знаючи особливості впливу кольорів на організм людини, можна харчуватися з більшою користю, смакуючи їжу, покращувати настрій, очищати організм, посилювати імунітет. ...