Фізика

Дарія Біда. Гулівер у країні мрійників

Ще сто років тому багато звичних для нас речей – автомобілі, літаки, висотні будинки, телефони – здавалися казковими. Саме наприкінці позаминулого століття зароджувалися ці технічні „дива”, а письменники-фантасти наввипередки намагалися передбачити досягнення науки і техніки. Наприклад, прообразом сучасних літаків у творах були велетенські повітряні лайнери, схожі на океанські, які перевозили з одного кінця земної кулі в іншу тисячі людей, з ресторанами, басейнами, бібліотеками. ...

Світлана Білоус. Літаючі тарілки

Можливо, літаючі тарілки – шпигуни з космічної кухні? Роздуми невідомого уфолога Любі друзі, юні винахідники та конструктори! Ви старанно виготовляли прилади до кожного уроку для вивчення різноманітних явищ. Не за горами весняні канікули, а невдовзі – літо! Пропоную вам сконструювати літаючі тарілки для забав на свіжому повітрі. Як було винайдено фризбі* *Фризбі – узагальнена назва ...

Надія Кріт. Як виміряти землю

Пригадай, як ти дізнався про те, що Земля – це куля. Що ти при цьому відчув? Здивування, недовіру? Швидше за все тобі, як і більшості людей, важко згадати цей момент. Адже те, що наша планета має кулясту форму – загальновідомий факт. Та людство про це знало не завжди. Слони, черепаха, кит – хто тільки не тримав Землю на своїй спині в уявленнях стародавніх народів! Але завжди її вбачали пласкою. ...

Дарія Біда. Чому так темно уночі?

Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому. У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні. ...

Майкл Фарадей. Глибинне

„Щоразу, спостерігаючи спалахи блискавки і слухаючи гуркіт громи, я згадую, як йому подобалася гроза. Годинами стояв він біля вікна, милуючись яскравими спалахами, і ми лише здогадувались, якими благородними думками сповнювалася тоді його голова – інколи це були роздуми про Бога, а інколи – про ті закони, які Він створив, щоби керувати світом”. Маргарет Рейд, племінниця ...

Світлана Білоус. Несподівані винаходи Леонардо

Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 2

Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

Дарія Біда. Мильні бульбашки, і не тільки вони

Повтори дослід, який увійшов у всі європейські підручники фізики. Поклади на смужку папіросного паперу монетку номіналом 1 копійка й акуратно опусти її на воду. Паперова смужка швидко намокне і впаде на дно, а монета лежатиме на поверхні води. Уважно придивися до поверхні води навколо монети. Ти побачиш, що поблизу монетки поверхня води викривлена, а у склянці – ні. ...

Валерія Старощук. Скільки кольорів у веселки?

Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатись авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: „У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне”. Аборигени Австралії нараховували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть до нині вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон. ...

Дарія Біда. „Кока-кола” на службі в юних експерементаторів. Частина 3

Для цього досліду знайдіть маленьку пляшку – 250–300 мл. У корку зробіть отвір і щільно вставте в нього прозору трубку так, щоб вона не торкалася дна. Налийте в пляшку трохи підфарбованої рідини (мал. 1). Термометр готовий. Навіть легкий дотик долонь до пляшки призведе до нагрівання повітря у ній. Повітря розшириться, і вода в трубочці підніметься. ...

Луїджі Гальвані та Алессандро Вольта. Чи існує тваринна електрика?

У середині XVIII століття електрика була модною темою. Якось учений-любитель Роберт Симмер доповідав Королівському науковому товариству в Лондоні про те, що шкарпетки різного кольору притягуються, а однакового – відштовхуються. Справа в тому, що взимку цей державний чиновник носив дві пари шкарпеток: вранці одягав білі шовкові шкарпетки поверх чорних шерстяних, а ввечері міняв їх місцями. Під час перевдягання шерсть і шовк потріскували й іскрились, а Симмер, який згодом отримав прізвисько Босоногий Філософ, сидів у кріслі та дивувався цій картині. ...

Дарія Біда. „Кока-Кола” на службі в юних експериментаторів. Частина 2

Порожню пляшку опустіть у посудину з водою горлечком униз. Якщо є така можливість, поставте пляшку на сонячнім парапеті або зігрійте її своїми долонями. За хвилинку у воді виділятимуться бульбашки повітря, яке внаслідок нагрівання розширюється і виходить із пляшки. ...

Ісак Ньютон. Що таке колір

Підходячи до гробниці Ісака Ньютона, мимоволі затримуєш погляд на величезному склепінні мармурової стелі та на масивних опорах, які не дають цій стелі впасти під дією земного тяжіння. Такою ж важкою здається і тиша, яку порушує відлуння кроків, коли піднімаєшся сходами до урни з прахом великого вченого. ...

Валерій Старощук. Розмова двох ламп

– Важко уявити, синку, але був час, коли нас не було на світі. – Як це – не було??? Та нас на Землі більше, ніж людей! – Кажу тобі – не було. – Нас?! Великих і маленьких, різнобарвних і біленьких? Але зараз люди звикли до нас так, що помічають лише тоді, коли ми перегораємо, а ...