Візити до лікаря в майбутньому кардинально зміняться. Вони будуть віртуальними, і ви розмовлятимете з лікарем за допомогою комп’ютера та відеопрограми. У вашій ванній кімнаті буде більше сенсорів, ніж у сучасній лікарні. За перших ознак раку хворому введуть у кров наночастинки. Вони доправлять протиракові засоби до уражених клітин. Колись ми сприйматимемо хіміотерапію так само, як сьогодні сприймаємо п’явок, якими лікували ще в минулому сторіччі. ...
На думку деяких експертів, створені нами роботи поступово підніматимуться по еволюційній шкалі. Сьогодні вони мають інтелект тарганів. У майбутньому вони матимуть інтелект миші, кролика, собаки й кота, мавпи, і врешті – людини. Можливо, на подолання цього шляху піде багато десятків років, однак експерти вважають, що колись роботи неодмінно перевершать нас за інтелектом – це лише питання часу. ...
До середини сторіччя в нашому світі, мабуть, буде багато роботів, а ми, найімовірніше, їх навіть не помічатимемо. Це тому, що більшість роботів не матимуть людської подоби. Вони можуть бути невидимі, скидатися зовні на змій, павуків чи інших комах і виконувати неприємні для нас, однак дуже важливі функції. Це будуть модульні роботи, які залежно від їхніх функцій будуть змінювати форму. ...
До середини сторіччя ми, ймовірно, житимемо в якійсь суміші зі справжньої й віртуальної реальності. У контактних лінзах чи окулярах ми будемо бачити віртуальні образи, що накладатимуться на реальний світ. Так, зокрема, передбачає Сусуму Тачі з університету Кейо. Він працює над спеціальними окулярами, що поєднуватимуть вигадку з дійсністю. Його перший проект – зробити так, щоб об’єкти „розчинялися в повітрі”. ...
У майбутньому Інтернет буде всюди – в настінних екранах, на білбордах і навіть у наших окулярах і контактних лінзах. Достатньо моргнути – і ми вже онлайн. Є кілька шляхів вмістити Інтернет на лінзу. Зображення може передаватися з окулярів через кришталик ока на сітківку або проектуватися на лінзу, яка функціонуватиме як екран. Дивлячись в окуляри, ми бачимо Інтернет, наче на кіноекрані. Ми можемо маніпулювати ним за допомогою ручного пристрою, що керує Інтернетом через бездротовий зв’язок. Крім того, комп’ютер розпізнає положення пальців, коли ми ними рухаємо, і так ми можемо керувати зображенням. ...
За кілька останніх десятиріч накопичено більше наукового знання, ніж за всю історію людства… Передбачити наступні кілька років, не кажучи вже про ціле сторіччя, – надскладне завдання. Втім, це завдання змушує нас замислитись про технології, які колись змінять долю людства. У 1863 році видатний письменник Жуль Верн написав пророчий роман із назвою „Париж у ХХ сторіччі”, ...
У 1969 році Ніл Армстронґ і Базз Олдрін здійснили посадку на поверхню Місяця. Тоді здавалося: мрія людства про пілотовані польоти на Марс і далі до зір ось-ось здійсниться. Однак мрія не здійснилася, й сьогодні старі ракети-носії „Сатурн”, серію яких розробляли в рамках програми „Аполон”1, простоюють у музеях або іржавіють на звалищах. За словами письменника-фантаста Айзека ...
Важко уявити, щоб красуні обходилися без лаку для нігтів, одного із найважливіших манікюрних засобів. З часів винаходу він зазнав неймовірних змін. Історія модних нігтів починається ще до нашої ери. У II тис. до н.е. у Китаї винайшли лак на основі соку лакового дерева. У Давньому Єгипті його виготовляли на основі природних смол – бурштину, мастики та ін. Серед археологічних знахідок періоду античності були мумії, у яких нігті розфарбовані хною. Цікаво, що колір лаку та його інтенсивність у єгиптян вказував на соціальний статус (що інтенсивніший колір нігтів, то знатніша дама). Фарбу на нігтях уже тоді покривали закріплювачем та речовинами, що надавали блиску. ...
Чи замислювалися ви, яким є світ у дуже-дуже малих масштабах? Як поводять себе частинки, які у мільйони разів менші від міліметра? Особливості світу в мікроскопічних масштабах описує цікава наука – квантова механіка. Квантова механіка – наука, яка описує світ у мікроскопічних масштабах. Ця наука формувалася на початку ХХ століття такими вченими, як: Макс Планк, Альберт ...
Не знаю, як вас, юні прихильники фізики та астрономії, а мене в свій час дуже зацікавили такі об’єкти, як гравітаційні лінзи. Термін „лінза” у більшості людей асоціюється з прозорим тілом, яке заломлює світловий промінь, що проходить крізь нього. Напевне, цей стереотип склався і в мене, тому я, хоч і багато знала про теорію гравітації, була ...
Гіппократ говорив: „Ми – те, що ми їмо”. Їжа, яку ми вживаємо, має бути збалансованою, тобто містити достатню кількість білків, жирів і вуглеводів, а також вітамінів і мінеральних речовин, щоб забезпечувати наш організм енергією й необхідним матеріалом для відновлення тканин і клітин. Якщо змолоду правильно харчуватися, то більшості захворювань, які виникають у літньому віці, можна ...
Сучасна кухня має безліч важелів. Як ви гадаєте: чому горіхоколом так легко розчавити горіх? Тому що він працює як важіль: що більше плече сили, то менше прикладене зусилля. За там самим принципом працюють прес для часника, кухонні щипці, кухонні ножиці (і канцелярські, які мають довгі леза та великі отвори для зменшення прикладеної сили). Є щонайменше ...
Коли ми готуємо на кухні різні страви, рідко обходиться лише тепловою обробкою. Часто продукти перед приготуванням треба обробити механічно: подрібнити, вичавити сік, перемішати, збити абощо. І, звичайно ж, виконавши ці операції хоч раз, наступного разу вже хочеться зробити їх із меншими затратами сил. А кухонних помічників у нас на кухні багато: міксери, блендери, м’ясорубки, кухонні ...
Звичайна каструля вже давно стала справжнім символом кухні. Щодня у ній готуються найрізноманітніші страви. Зовні цей кухонний реманент має дуже простий вигляд: тонкостінна металева посудина з кришкою без жодних видимих технологічних секретів. Але чи насправді все так просто? Не всі продукти, потрібні для повноцінного харчування, успішно засвоює організм людини у сирому вигляді. Тому важлива термічна ...
Історія стверджує, що вперше науковий підхід до викриття шахрайства запропонував давньогрецький математик, фізик та астроном Архімед. На прохання царя Гієрона I, який запідозрив придворного ювеліра у шахрайстві, він намагався з’ясувати, чи є у золотій короні домішки інших металів. Використовуючи науковий метод, Архімед виявив, що придворний ювелір був шахраєм. Наприкінці XVII століття Англія перебувала у складному економічному становищі: країну охопила епідемія фальшивих монет. Щойно випущені повноцінні монети миттєво зникали з обігу. Від монети „відкушували” частину, потім шліфували залишок. За формою монета була така ж, але срібла в ній було набагато менше, а отже, гроші знецінювалися. У 1695 році в Англії майже неможливо було знайти справжні срібні монети. Дійшло до того, що срібні гроші не хотіли приймати як оплату за товари чи послуги. Процвітав бартер, податки треба було сплачувати грошима, а їх не було! ...