Здатність відчувати запахи – одне з п’яти наших чуттів, природа якого повністю не розкрита. Що трапиться, якщо пропаде нюх? Ще два роки тому це питання звучало гіпотетично, але у 2020 році багато хто з нас зіштовхнувся з цією проблемою. На смак будь-яка їжа перетворюється у якийсь папір, не відчувається різниця між котлетою і тортом. Через ...
Природа нагородила людину одним із найчутливіших “приладів” – оком, з яким не можна порівняти жодний технічний шедевр. Око володіє набагато ширшими можливостями, ніж будь-який оптичний прилад. Але око – лише зовнішній досконалий детектор, орган, у який потрапляє світло. Чим ми бачимо? Це запитання докорінно відрізняється від запитання “Чим ми дивимось?” Основну роботу з формування того, ...
6 вересня 1766 року у невеликому містечку Інгфілд поблизу Манчестера, що у Великобританії, в сім’ї ткача народився хлопчик, ім’я котрого відомо сьогодні кожному школяреві завдяки незвичайному дефекту зору – дальтонізму. Джон Дальтон (John Dalton), який в дитинстві захоплювався ботанікою, не зауважував, що має вади зору. Коли йому виповнилося 26 років, мати звернула увагу на незвичне ...
Яким незвичним та дивовижним здається навколишній світ! Зелені ліси, блакитні моря та океани, жовті піски пустель, величні сірі гори, які виблискують на сонці своїми білими шапками. Усе це різноманіття природних див людина бачить завдяки своїм очам, які також є справжнім дивом природи. Саме за допомогою зору ми сприймаємо понад 80 % інформації про навколишній світ, ...
Для чого тобі, тваринко, бачити у темряві? Лягай собі у м’яке гніздечко, заховайся у нірку чи дупельце і міцно спи до ранку. Якщо я не вийду зі сховку, то загину від голоду. Вдень мене побачать мої вороги і з’їдять. Я боюся світла, тому шукаю їжу вночі. Отже, темрява потрібна, щоб стати невидимим, але як побачити ...
Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...
Будова ока у земноводних складніша, ніж у риб*. Це пов’язано з їхнім виходом на сушу. У водному середовищі менше світла, і порівняно мала прозорість води не дозволяє далеко бачити. Тому риби – „короткозорі”. Вийшовши на сушу, земноводні пристосувалися до розглядання предметів на більших відстанях. ...
У народній казці про козу-дерезу войовничий рак відчайдушно захищає слабких і беззахисних, використовуючи грізну зброю – клешні. Але у нього теж є багато кривдників. Тому рак мусить одночасно добре бачити і здобич, і своїх ворогів. Очі річкового вузькопалого рака (Astacus leptodactylus) розташовані на рухомих стебельцях, завдяки чому вони можуть висовуватись і повертатись у різні боки. Кожне око складається з великої кількості (приблизно 3 000) окремих очок. Такі очі називаються фасетковими, а зір – мозаїчним. ...
Світ з-під води виглядає зовсім інакше, ніж на суші. Зазнавши заломлення на межі повітря – вода, світлові промені, які потрапляють в око спостерігача, утворюють вкрай деформоване зображення предметів, розташованих у повітрі, а за рахунок явища повного внутрішнього відбивання поле зору підводних мешканців дуже обмежене. Цей ефект має назву „риб’яче око”. ...
Довкола можна побачити так багато цікавого! Але цікавість у різних тварин своя, і бачити їм потрібно різне. Зір – це найважливіший орган чуття, бо завдяки йому в мозок надходить 90 % усієї інформації з довкілля. А якщо немає мозку? Пусте, багато тварин і без нього опрацьовують отриману зорову інформацію й успішно її використовують: відшукують поживу, шлюбних партнерів, помічають небезпеку. Більшість безхребетних має примітивні зорові органи і сприймає навколишні предмети дуже приблизно. ...
Досліди, як ти сприймаєш звуки. Для цього тобі знадобиться металева ложка та шнурок завдовжки 60 см. Прив’яжи ложку до середини шнурка, а кінці шнурка – до вказівних пальців. Закрий вуха вказівними пальцями. Не виймаючи пальці з вух, нахились вперед і вдар ложкою об край столу. ...
Зір у пернатих розвинений краще, ніж слух. Але слух у птахів добрий і відіграє дуже важливу роль у їхньому житті. Ми цьому теж раді, бо інакше пернаті співуни не тішили би нас вишуканими піснями. Адже якщо тварини спілкуються за допомогою звукових сигналів, то повинні їх чути. На відміну від ссавців, у птахів немає вушної раковини. ...
Зір – неоціненний дар, яким володіє людина. Завдяки зору ви читаєте ці рядки, можете побачити себе в дзеркалі, споглядати мальовничий світ речей і явищ. Народні приказки: «краще один раз побачити, ніж сто раз почути», «берегти, як зіницю ока» підкреслюють величезне значення зору для зв’язку людини з навколишнім середовищем. Розгляньте зображення ока (мал. 1) і ви ...
Органами слуху в хребетних є внутрішнє, середнє та зовнішнє вуха. Саме у такій послідовності вони з’являлися в тварин у процесі еволюції. Саме ці три частини й справді можна називати вухом, хоч у побуті ми так називаємо лише зовнішнє вухо або вушну раковину і слуховий прохід. У риб є лише внутрішнє вухо, представлене слуховою ампулою, у якій зосереджені слухові рецептори (чутливі нервові клітини). Внутрішнє вухо багатьох риб (коропових, сомових та в’юнових) пов’язане з плавальним міхуром за допомогою спеціальних кісточок, які утворюють веберів апарат. В деяких риб (оселедців, морських карасів, тріски та інших) відростки плавального міхура доходять до слухової капсули. Звукові коливання підсилюються у плавальному міхурі риби і передаються по кісточках чи відростках до внутрішнього вуха. ...
Зорова інформація про навколишній світ є найголовнішою не лише для людей, але й для тварин. Як бачать живі істоти? Якщо говорити дуже лаконічно – потрапляючи на чутливі клітини сітківки, світло викликає нервове збудження і зорові образи у мозку. Слухова інформація – наступна за значимістю для живих істот. Як саме ми сприймаємо звуки? Що потрапляє в наше вухо? Звукові (акустичні) хвилі – це коливання частинок середовища (повітря, води, твердих тіл), тому звуки виникають і поширюються лише у середовищі1. У побуті ми називаємо звуками коливання частот, які сприймає людське вухо – від 16 до 20 000 Гц. Діапазон звукових хвиль, які сприймають тварини, набагато ширший. ...