Учитель року

Микола Мукоїда. Хімія шкірного покриву

Чистота не тільки надає тілу приємного зовнішнього вигляду, але є неодмінною умовою здоров’я. Забруднення шкіри може призвести до зараження покривів тіла, втрати волосся або зубів, хвороб, спричинених бактеріями, що потрапили з навколишнього середовища. Умиваючись вранці, ми найменше думаємо про хімічні реакції, які допомагають підтримувати чистоту й охайний зовнішній вигляд. Проте розуміючи ці процеси, ви зробите правильний вибір на користь своєму здоров’ю. ...

Дарія Позднякова. Мистецтво омани і виживання

Нашi очi не вмiють пiзнати природу речей, а тому не нав’язуйте їм помилок свiдомостi. Лукрецiй Кар Ви, напевно, чули фразу „омана зору”? Так кажуть у тих випадках, коли ми не віримо власним очам. Насправді нас обманюють не очі, бо зорові ілюзії – це оптична „омана” мозку. Сприймаючи зоровий образ, мозок здійснює величезну кількість процесів, наче ...

Путівник мандрівника

Проблема. Подорожі – справа непроста. Як спланувати подорож, як наповнити її цікавим і корисним сенсом, як побачити найцікавіші місця світу, де знайти кошти на мандри? Вічна проблема мрійників про подорожі. Трейлер до проєкту¹. Подорожі приваблюють і захоплюють, наповнюють неймовірними емоціями і надзвичайними спогадами. Ти досі лежиш на дивані, мрієш і переглядаєш у ютубі влоги мандрівників? ...

Оксана Герговська. Дихай глибше!

Проблема. Вивчаємо тему „Дихання” з предмету „Біологія”. Як довершити та поглибити свої знання про будову органів дихальної системи, дихальні рухи, голосовий апарат та газообмін? Як процес навчання зробити цікавішим, більш наповненим новими знаннями та навичками? Трейлер до проєкту. Чи можете ви уявити, що вивчити тему „Дихання” можна легко, використовуючи не лише власний мозок, а руки, ...

Ігор Пирогов. Історія однієї протоки

Кожна людина повинна знати, любити і берегти природу, свій рідний край. А Приазовський край у нас cправді прекрасний. Безкрайні широкі степи, тепле й ласкаве Азовське море, піщана коса Арабатська Стрілка. А що ми знаємо про них? Як утворилися, звідки походить їхня назва, які є проблеми? Ми приймаємо все, що дала нам природа, як належне. Знаємо, ...

Ганна Боярських. Загадковий тайнопис

За давніми, переказами коли Ісус Христос ніс свій хрест на Голгофу, з натовпу, що супроводжував процесію, вийшла жінка і втерла скривавлене і спітніле лице Христа льняною хусткою. На тканині, що згодом дістала назву „плат Вероніки”, залишився лик Христа. Вражає, чи не так? Проте щось схоже можна зробити і власноруч, потрібно лише трохи поглибити свої знання ...

Дронь Вікторія. Науковий банкомат

Усі знають, що таке гроші. А що з ними робити, знають ще краще. Отже, гроші можна: заробляти, витрачати, збирати, тринькати, знаходити… і колекціонувати! Грошові банкноти – чи не єдині об’єкти колекціонування (на відміну від поштових марок, пам’ятних монет і т. д.), які не випускають спеціально для колекціонерів, вони існують за своїм прямим призначенням. Банкноти в ...

#МРІЄШДІЙ!

Бахмутська школа № 10 наймолодша у місті. Цьогоріч вона відзначатиме своє 25-річчя. Сьогодні у ній навчається 650 учнів. У школі немає жодної інтерактивної дошки та обладнання для робототехніки, а лабораторне обладнання кабінетів природничого циклу застаріле. Але це не є перепоною до інноваційного розвитку. Реалізація мейкерського проекту „Відкриваючи Японію” (до Року Японії в Україні) показала користь такого навчання для дітей. Школа вже другий рік працює над реалізацією методичної проблеми „Формування ключових компетентностей через впровадження STRЕАM-освіти”. ...

Оксана Животова, Анастасія Калініченко. Колонізація Марса

Планета наша тендітна. Цей епітет народився, коли люди побачили Землю з космосу. Альберт Швейцер, філософ, музикант, лікар і великий гуманіст ХХ століття, писав у переддень космічного століття і глобальних проблем людства, що Земля може загинути від будь-якої космічної випадковості або непомітних спочатку змін в біосфері планети. 13 березня 2011 року, після кількох днів страшного землетрусу в Японії, Італійський інститут геофізики зробив невтішну заяву: „Земна вісь змістилася на 10 см”. Учені акцентують, що це вже втретє впродовж семи років. Страшенні поштовхи на Суматрі (Індія) в 2004 році змінили нахил на 6 см, Чілійська катастрофа (Південна Америка) в 2010 році додала ще 8 см зміщення осі обертання Землі. Змінюється клімат, тривалість доби і біологічний ритм землян, вичерпуються природні ресурси нашої планети. І ми розуміємо, що „земна колиска” ненадійна. Тож людству не завадить „запасна” планета. Наприклад, наш сусід Марс може стати новою „домівкою” для землян. ...

Олександра Коломієць. Ось такий пігі–мікс, або Свинячі історії

Свиня стала другою після собаки свійською твариною. Причиною тому – допитливість та всеїдність звірів, які постійно навідувалися до місць проживання людей у давні часи. Товариський характер притаманний усім підвидам диких предків свиней, тому й одомашнення відбувалося майже синхронно в усьому світі. Археологічні знахідки свідчать, що вже 12 700 років тому диких свиней утримували в поселеннях людей басейну Тигра. Порівнюючи дослідження ДНК викопних решток свиней та сучасних, вчені-генетики зробили висновки, що центри доместикації свиней 8–9 тис. років тому розташовувалися і на території сучасного Китаю та Малої Азії. Потім тварин завезли до районів давніх цивілізацій Середземного моря. 3 Близького Сходу одомашнені свині потрапили до Європи. Однак європейці й самі почали приручати місцевих диких кабанів (вепрів). Вдалося це представникам культури Ертебелле понад 4 тис. років тому. ...

Оксана Іванова. Фiзика на службi у кримiналiстики

Історія стверджує, що вперше науковий підхід до викриття шахрайства запропонував давньогрецький математик, фізик та астроном Архімед. На прохання царя Гієрона I, який запідозрив придворного ювеліра у шахрайстві, він намагався з’ясувати, чи є у золотій короні домішки інших металів. Використовуючи науковий метод, Архімед виявив, що придворний ювелір був шахраєм. Наприкінці XVII століття Англія перебувала у складному економічному становищі: країну охопила епідемія фальшивих монет. Щойно випущені повноцінні монети миттєво зникали з обігу. Від монети „відкушували” частину, потім шліфували залишок. За формою монета була така ж, але срібла в ній було набагато менше, а отже, гроші знецінювалися. У 1695 році в Англії майже неможливо було знайти справжні срібні монети. Дійшло до того, що срібні гроші не хотіли приймати як оплату за товари чи послуги. Процвітав бартер, податки треба було сплачувати грошима, а їх не було! ...

Юрій Брацюк. Мобільний телефон і мікрохвильова піч: розвіюємо міфи

На перший погляд, важко знайти щось спільне між мобільним телефоном і мікрохвильовою піччю, але давайте уважно розглянемо та дослідимо ці пристрої. Справді, мобільні телефони дають нам можливість почути та навіть побачити своїх рідних і знайомих, як би далеко від нас вони не перебували, а „мікрохвильовка” допомагає розігріти нам їжу... Що ж тут спільного? – запитаєте ви. Робота обох цих приладів базується на високочастотних електромагнітних хвилях. Основною складовою „мікрохвильовки” є генератор високочастотних електромагнітних хвиль – магнетрон. У мікрохвильових печах, незалежно від розміру чи виробника, магнетрон випромінює електромагнітні хвилі частотою 2,45 ГГц. Цей міжнародний стандарт запроваджений для того, щоб мікрохвильові печі не перешкоджали роботі інших приладів, зокрема радарів, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів тощо. На шкалі електромагнітних хвиль мікрохвильове випромінювання розташоване в діапазоні між радіохвилями та інфрачервоним випромінюванням. Хвилі цієї частоти дуже добре поглинає вода, яка є основним складником усього живого на Землі, а отже, і продуктів, які ми споживаємо в їжу. Кожен шматок риби, м’яса та інших продуктів містить воду, тому вони поглинають хвилі, а енергія цих хвиль нагріває продукти. Мікрохвильове електромагнітне випромінювання не є іонізуючим, тому воно не змінює молекулярну будову речовини, а лише нагріває її. ...

Юлія Пасанецька. Ті, що грають у схованки

Наша планета багата на дива: дивовижні рослини, неймовірні тварини, чудернацькі природні скульптури та витвори людської фантазії є у кожному куточку Землі. Але є й особливі пам’ятки, які можна побачити у всій красі лише під час відпливів, бо припливи ховають їх під водою. Вам, мабуть, відомо, що припливи та відпливи – це періодичні підвищення й зниження ...

Скарби Землі

У газеті опубліковано матеріали фіналісток ІІІ Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2018” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Початкова школа” – Ольги Мисько, Валентини Черномазюк та Олени Карпицької. ...

Літаючі квіти

У газеті опубліковано матеріали лауреатки ІІІ Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2018” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Початкова школа” – Олени Сосунової. ...