Учитель року

Марина Тарасенко. Індійські яблука

Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...

Оксана Загубинога. Підземні помічники агрономів

Давньоримське місто Уріконіум у Британії нічим не відрізнялося від інших північних міст імперії. На початку V ст. його захопили і зруйнували англосакси. З часом руїни зникли, казали, що їх поглинула земля. Але земля – не жива істота, щоб щось поглинати. Тим паче, ціле місто. Однак воно таки щезло. У середині ХІХ ст. місцеві археологи зауважили вузькі смуги ґрунту, на яких ячмінь достигав раніше, а сніг лежав довше, ніж навкруги. Під час розкопок під шаром землі виявили зникле античне місто. Археологічні дослідження привернули увагу відомого на той час англійського вченого Чарльза Дарвіна. Він зацікавився: хто так надійно закопав ціле місто? Вчений помітив, що навіть найменші щілинки між камінням заповнені землею. Виявилося, що це робота звичайних дощових черв’яків. Чарльз Дарвін уперше визначив їхнє значення для землеробства і порівняв ґрунтотворну діяльність червів з роботою плуга. ...

Світлана Темченко. Загадки Крейдяної Криниці

Рання осінь. Чиста просинь неба. Соковита зелень озимини. Місцевість навколо нагадує панораму передгірного ландшафту. З північного сходу на лощину важко накочується побурілий вал звивистого обриву, то тут, то там на його гребені багряніє кучерява лісосмуга. В одних місцях схил обривається прямовисною стіною, в інших – похило йде вглиб лощини, де біжить невеликий чистий струмок, а ...

Ірина Закатюк. Риби-монстри, або Заручники морських глибин?

Вони зовсім не такі, якими ми їх звикли бачити. Їхній зовнішній вигляд лякає і водночас зачаровує… Вони мешкають там, куди жоден промінчик сонця не може пробити шлях і де, здавалося б, життя неможливе. Хто вони? Чому такі дивні? Уявімо, що ми занурюємося на глибоководному човні у темну прірву океану і пливемо на зустріч з його ...

Лілія Семенова. Пластикове століття

Напевно, ви пам’ятаєте, що в історії людства була кам’яна доба, бронзова, потім настала залізна. Ну, а зараз, в якому столітті ми живемо? Подивіться уважно навколо: що нас оточує? Лінійка – з пластмаси, ручка – пластикова, годинники – пластмасові, планшет – теж з пластику, і телефон – з пластмаси! Ми живемо в пластикових будинках, їмо з ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 2

Лимони (Citrus limon) – кислі цитруси. На відміну від інших цитрусових, їх не використовують як самостійну страву. Ну, і справді, мало знайдеться диваків-гурманів, які, знявши шкірку, смакували б лимонним м’якушем. Лимон додають до інших продуктів: скибочки – до чаю чи кави, соком заправляють салати, збризкують м’ясо, рибу, морепродукти для пікантного смаку. Не забуваймо і про лимонад! Сьогодні це напій із різноманітними смаками, а колись його виготовляли лише з лимона (звідси й назва) із додаванням цукру. Ніжне жовте забарвлення шкірки дало назву кольору – лимонний. ...

Ганна Боярських. Несолона сіль

Вислів „сіль солона” – не тавтологія, як може здатися людині, далекій від хімії. Так, це справді дивне словосполучення, якщо говорити про кухонну сіль, яка відразу спадає на думку. Але до класу солей належить дуже багато сполук, і не всі вони схожі за властивостями на добре відомий тобі натрій хлорид NaCl (кухонну сіль). Зовсім не схожий ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 1

Цитрус по наших городах не ходить. Він – фрукт заморський. Так й віршик дитячий не про нього. Пам’ятаєте? Ходить гарбуз по городу, Питається в свого роду: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Але цитрус має не менш чисельну родину, ніж гарбуз. Апельсини, мандарини, лимони – смачні і корисні гості у нашому домі. ...

Ганна Боярських. Хімічний оксюморон

Часом у нашій лексиці „проскакують” суперечливі словосполучення на кшталт „живий труп”, „розумний дурник”, „страшно вродливий”. Хіміки не пасуть задніх і теж додали зі своєї термінології декілька оксюморонів (поєднання протилежних за змістом, контрастних понять): гарячий лід, гідрофобна речовина, неньютонівська рідина, біле вугілля. А чи буває вугілля білим? Звісно, ні! Всі ми бачили це чорне-чорнісіньке шахтарське „золото”. ...

Світлана Бондаренко. Фізика і бджоли

У більшості з нас бджоли асоціюються зі смачним і корисним медом, який вони виробляють. Хтось згадає болючі укуси, за які ці комахи поплатилися власним життям. Ботаніки скажуть, що бджоли на Землі з’явилися разом з появою квіткових рослин 110 мільйонів років тому. А ми спробуємо проілюструвати, як вміло вони „використовують” закони фізики. Органи чуття Органи чуття ...

Ігор Корч. Зонд New Horizons: місія до Плутона

Американський астроном Клайд Томбо, який відкрив Плутон у 1930 році, і не мріяв, що колись люди зможуть відправити до нього космічний апарат. Ідея місії до цієї планети виникла на початку 1990-х років, коли її першовідкривач був ще живий. У 1992 році 86-річний Томбо отримав несподіване повідомлення з Лабораторії реактивного руху NASA, у якому в нього ...

Тетяна Сорокіна. Вплив воєнних дій на ландшафти Донбасу

Історія розвитку людства – це історія воєн. Зі зміною театру бойових дій змінюються ландшафти цих територій. Белігеративні (від лат. beligero – вести війну) ландшафти – це ландшафти, які формуються в районах ведення бойових дій. Це залишки вирв від вибухів, окопи, траншеї, протитанкові рови та інші сліди воєн, які з’являються в наш час на території АТО й створюють постійні джерела небезпеки для навколишнього світу. На території Донбасу сформувалася унікальна мережа об'єктів природно-заповідного фонду України. Серед них – „Степовий заповідник”, у складі якого „Хомутовський степ”, який у 1947 році одержав статус державного заповідника республіканського значення. На його території зберігаються й охороняються рослини групи рівнинного різнотравно-типчаково-ковилового степу: катран, кермек, горицвіт, тюльпан, волошки, кашка, ковили, пирій, фіалки, мигдаль, дрік, карагана, м’ятлик, шавлія та ще сотні інших рослин, які прикрашають степ. ...

Вікторія Бузько. Живi барометри

Що вище місцевість над рівнем моря, то менший тиск. Наприклад, на рівні 3000 м тиск дорівнює 520–530 мм рт. ст. Атмосферний тиск змінюється і впродовж доби, і впродовж року. Добові коливання атмосферного тиску пов’язані з температурою повітря і залежать від його добових змін. Коливання атмосферного тиску зумовлює значні зміни погоди. За високого атмосферного тиску зазвичай ...

Ігор Корч. Повітряні лінії електропередач

Усі ви, мабуть, не раз помічали такий елемент індустріального пейзажу як високовольтні лінії електропередач. Погодьтеся, що ці об’єкти містять у собі щось незвичне, вражають своєю міццю і красою геометричних переплетінь. Швидкість електричного струму майже дорівнює швидкості світла. У 1746 році, коли про це ще не знали, французький священик і фізик Жан-Антуан Нолле спробував виміряти швидкість струму експериментально. Він з’єднав у коло залізними провідниками 200 ченців, а потім розрядив на цей ланцюг батарею з лейденських банок (конденсаторів), винайдених роком раніше. Всі ченці зреагували на струм миттєво, що переконало Нолле у дуже великому значенні швидкості поширення електричного струму. Можна сказати, що піддослідні створили першу у світі лінію електропередач. ...

Андрій Шарий. Досліджуємо лампочки

Сучасний спосіб життя більшості людей важко назвати логічним і відповідним до природних ритмів. Хтось прокидається до сходу сонця, щоб встигнути на роботу, хтось не лягає спати з настанням темряви, а працює чи розважається. Тож значну частину свого життя ми проводимо за штучного освітлення, від якості якого дуже залежить наш комфорт і здоров’я. Прогрес подарував нам ...