Наукова робота. Короїди, як основна причина появи смоляних лійок у сосни звичайної на території Остківського лісництва

Роботу виконала:
Демянчук Оксана Сергіївна
учениця 11 класу
Остківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Рокитнівської районної ради
Рівненської області

Науковий керівник:
Петруля Марія Вікторівна,
вчителька екології
Остківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Рокитнівської районної ради
Рівненської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу 
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Актуальність роботи. Родина соснові (Pinaceae) – одна із численних родин класу хвойних. Вона складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й екзоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinus) – найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва «Pinus» походить з кельтського (Pin – скеля), що підкреслює здатність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні (соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів.

За своїми лісівничими й екологічними властивостями – це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах (піщаних, вапнякових), де інші деревні породи не ростуть, – вона формує чисті лісостани. На більш родючих місцях – на супіщаних, суглинистих ґрунтах, – крім сосни ростуть й інші деревні породи (ялина, модрина, береза, осика, дуб, липа, клен тощо).

Але останнім часом соснові ліси з ряду причин, і насамперед антропогенного впливу, ослаблені та стають об’єктами атак короїдів. Маленькі жуки здатні спричинити висихання лісів. Короїди, в основному, належать до групи «вторинних» шкідників, тобто заселяють ослаблені та хворі дерева. Лише деякі види надають перевагу здоровим деревам і відомі як «первинні» шкідники. Дерева, які ще не втратили життєздатності, захищаються шляхом виділення живиці (смоли). Вхідні отвори, які зробили жуки, заливаються, а на стовбурі залишаються своєрідні смоляні «лійки», по яких можна дізнатись про напад короїдів.

За деякими повідомленнями, в Україні нараховується 125 видів короїдів. У зв’язку з тим, що ми не знаємо, які короїди вражають соснові дерева Остківського лісництва, то ми вибрали саме таку тему науково-дослідницької роботи.

Тема роботи: Короїди, як основна причина появи смоляних лійок у сосни звичайної на території Остківського лісництва.

Мета роботи: дослідити смоляні лійки на стовбурах уражених соснових дерев та встановити вид короїдів.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1. Дати біологічну характеристику сосни звичайної.
2. Охарактеризувати родину Короїди.
3. Дослідити видовий склад короїдів сосни звичайної на території Остківського лісгоспу.
4. Визначити кількісно-якісні характеристики короїдів сосни звичайної.

Об’єкт дослідження: смоляні лійки сосни звичайної.

Предмет дослідження: короїди – «вторинні» шкідники дерев.

Теоретико – методичною базою дослідження стали наукові праці: Аверкіна І. С., Варвари К. М., Гаврилюка В. С., Козака В.

Теоретичне значення роботи. Вивчивши морфологічні особливості сосни звичайної та визначивши короїдів, які є «вторинними» шкідниками цього дерева, ми встановили взаємозв’язок між екологічним і біологічним станом соснових біоценозів.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть сприяти збереженню соснових порід дерев в Остківському лісгоспі від масового ураження короїдами.

Наукова новизна. Вперше виявлено вид короїда і встановлено залежність його чисельності від стану соснової деревини на території Остківського лісництва.

Структура роботи. Робота написана на 29 сторінках друкарського тексту (разом із додатками), містить вступ, 3 розділи з підрозділами, висновки, 14 джерел використаної літератури враховуючи і Інтернет ресурси, 6 малюнків, 2 таблиці, 4 додатки.

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЯК ВИДУ ГОЛОНАСІННИХ

1.1. Хвойні – найчисельніші вічнозелені рослини

Відомо близько 800 видів голонасінних рослин. Це дерев’янисті (кущі і дерева), переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть досить тривалий час (більше року) і опадають поодинці, а не водночас. В одних видів листки великі, розсічені, а в інших – дрібні, найчастіше мають вигляд голок і лусок.

Дістали таку назву «Голонасінні» тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав’язі (“голе”). Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке й швидке поширення голонасінних рослин на суші. В процесі еволюції насінина з’явилась раніше, ніж квітка й плід[10].

Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговники, гінкгові, гнетові і хвойні. Найбільше значення з них мають хвойні.

Хвойні — найчисленніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх налічують 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони посідають друге місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що перебуває в розквіті. За зовнішнім виглядом — це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосен (соснапігмей гірських і субальпійських торфовищ заввишки до 1 м) до гігантських дерев (секвоя — 100 м заввишки і 11 м у діаметрі, мамонтове дерево — до 12 м у діаметрі). Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено.

Назву рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки — хвою, яка розміщена на вкорочених пагонах поодинці або зібрана в пучки. У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких видів вони обпадають щороку (модрина) [12].

Типовими представниками хвойних є сосна звичайна і ялина — основні лісоутворювальні породи лісової зони.

1.2. Ботанічна характеристика сосни звичайної

Сосна звичайна або лісова – Pinus sylvestris L. – добре знайоме всім хвойне дерево з родини соснових (Pinaceae) відділу Голонасінні, висотою 25-35 (до 40-45) м, з конусоподібної або округлою кроною. Стовбур не є гладеньким, має борозни. Діаметр стовбура у найбільших дерев може досягати 1 м і більше. Галуження супротивне, так як незначне затінення призводить до відмирання гілок. Молоді гілки одягнені сірувато-бурою корою. Більш старі гілки і верхня частина стовбура покриті жовто-червоною корою, що відшаровується тонкими плівками [2].

Нижня частина стовбура дорослих дерев має товсту темну, сильно борозденну кору. Корневая система сосни дуже різниться у популяцій, що ростуть у різних екологічних умовах. На достатньо сухих місцепроживання у неї добре розвинений стрижневий корінь. На ділянках з близьким заляганням грунтових вод, навпаки, кореневу систему формують в основному бічні корені, що поширюються в усі сторони.

Листя у вигляді хвоїнок, жорсткі, вузколійчасті, довжиною 2-6 см, гострі на верхівці, плоско-опуклі в поперечному перерізі. Розташовуються на гілках хвоїнки попарно, а самі листові пари розміщені на пагоні спірально. Кожна хвоїнки тримається на дереві по 2-3 роки [13].

У сосни звичайної є чоловічі (з пиляками) та жіночі (з насінними зачатками) шишки. Ця рослина є однодомна, так як два види шищок утворюються на одній особині. Чоловічі шишки скупчені біля основи молодих пагонів, вони жовті або червонуваті, яйцеподібні, довжиною 5-7 мм. Жіночі шишки поодинокі або зібрані по 2-3 у верхній частині тих же пагонів, червонуваті, овальні, довжиною 5-6 мм, забезпечені короткими ніжками. Пилить сосна у травні – червні. Пилку утворюється дуже багато, так що грунт навколо сосен і водна поверхня довколишніх водойм іноді покриваються тонким жовтим шаром. Запилення здійснюється вітром (Додаток А).

Жіночі шишки з заплідненими насінинами починають швидко рости і перетворюються на зрілі шишки, спочатку зеленого кольору, потім поступово буріючі. У загальному підсумку насіння у сосни звичайної дозріває тільки через 1,5 року після запилення, тобто пізньою осінню (зазвичай в листопаді) наступного року, тому на дереві завжди можна спостерігати шишки різного віку і різних розмірів. Зрілі шишки яйцевидно-конічні, довжиною до 7 см, сильно дерев’яніють. Розкриваються і розсівають насіння лише наприкінці зими і ранньою весною (в березні – квітні). Насіння яйцеподібне, довжиною 3-4 мм, забезпечене крильцями. Крильця, як неважко здогадатися, сприяють кращому розносу насіння вітром. Насіння має гарну схожість [14].

При проростанні насіння на поверхню виноситься 5-7 тригранних дугоподібно зігнутих сім’ядоль. Сосна в перші роки життя росте швидко. Найбільший щорічний приріст у дерев відбувається у віці 15-25 років.

Генеративні органи (шишки) з’являються у дерев, що ростуть на волі, в 15 років, в щільних насадженнях – у 30-40 років. Роки з рясним утворенням насіння повторюються через 3-5 років. При гарному врожаї насіння на одній 100-річній сосні налічується до 1630 шишок. Граничний вік сосни звичайної оцінюють в 300-350 років, але відомі дерева, вік яких перевищує 580 років.

Ареал поширення сосни звичайної дуже великий, займає значну площу помірного поясу Євразії. В Україні сосна поширена по всій лісовій зоні, а також у лісостепу. Росте сосна і в багатьох степових районах. Тут вона займає деякі височини, виростає на виходах вапняку і крейди, покриває піщані масиви в річкових долинах. Утворює чисті ліси різних типів в різних місцях проживання – від бідних пісків і крейдяних виходів до верхових боліт. Домішується до інших хвойних і листяних лісоутворюючих порід. За її вічнозелений вигляд високо цінується і широко розводиться як декоративне дерево в населених пунктах, міських садах і парках [6].

Великий ареал і ріст сосни практично в будь-яких місцях проживання переконливо говорять про те, що ця рослина має виняткову пристосованість до зовнішнього середовища. Вона здатна рости і в болотах, і на сухих вапняках, кам’яних розсипах і скелях, на пісках і чорноземах.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОЇДІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ НА ТЕРИТОРІЇ ОСТКІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

2.1. Родина Короїди (Ipidae) – унікальний представник ряду жуків

На Заході України – це типовим мешканець лісів. Малопомітні (завдовжки 2-8 мм) жуки завдяки своїй масовості та способу життя «атакують» наші ліси. Могутні дерева нерідко гинуть від крихітних жуків. Вони багато чисельні, організовані, природа наділила їх надзвичайним відчуттям та «хімічною мовою».

Короїди живуть родинами, їхнє потомство виводиться під корою дерев або в деревині. Родина складається із самця, однієї або кількох самок та їх потомства. Жуки проточують у корі або деревині маточні ходи, форма яких більш-менш постійна для кожного виду. За формою ходів та характером відкладання яєць можна визначити вид короїдів [11].

Родини моногамних короїдів складаються з одного самця, однієї самки та їхнього потомства. У полігамних родинах самок може бути кілька.

У моногамних видів маточні ходи прямі, у вигляді фігурних дужок чи іншої форми. Це овальні тунелі в корі або в деревині. Вони починаються від вхідного отвору, неподалік якого є так звана «шлюбна камера» (розширений «майданчик» чи відгалуження). Здебільшого самки відкладають по одному яйцю із двох сторін маточного ходу. Для цього вигризають невеликі яйцеві камери. Самки прикривають яйця буровою поверхнею, яку ущільнюють. У деяких виді самки відкладають яйця і ходах купками.

Спарювання відбувається у «шлюбних камерах», а з часом самки в ходах облаштовують так звані «шлюбні притулки» і до них навідуються самці для спарювання. Постійні контакти забезпечують родинний спосіб життя. А для цього потрібно постійно очищати ходи від бурової порохні. Ця нелегка робота виконується обома статями родини.

Будова тіла жуків пристосована до виконання цих робіт. Дослідники давно звернули увагу на западину, якою закінчується вершина надкрил. Це так звана «тачка», за допомогою якої бурова поверхня може транспортуватися в будь-якому напрямку. Цю западину мають види: Ips, Pityogenes та інші. Вони проточують ходи згори до низу і очищають їх. Ті короїди, які не мають заглибини, а вершина крил заокруглена робити цього не можуть [9].

Однак дослідження вчених показали, що деякі короїди можуть і нехтувати зручністю виштовхування бурової порохні. Це добре простежується на прикладі великого лісового садівника, який, на стоячих деревах прокладає поздовжні ходи знизу догори. Однак поселяючись на пнях недалеко від звірів, жуки змушені прокладати ходи вниз, очищаючи їх від бурової порохні. Цілком логічно (іншого припущення немає), що рельєфна поверхня тіла ї жорсткий волосяний покрив дозволяють жукам справлятись із цією роботою.

Короїди добре відчувають середовище. Там, де є загроза пересихання лубу, що ускладнює виживання потомства, вони просто не очищають ходи. Для зустрічі «подружжя» прогризається додатковий отвір (вхідний канал), через який також проштовхується бурова порохня. Це часто спостерігається у волохатого лубоїда [1].

Привертає увагу і те, що короїди можуть очищати ходи в різних положеннях. Наприклад, короїди із роду Ips можуть оселятися з приземного боку повалених дерев та добре очищати ходи. При цьому вони працюють у перевернутому положенні (черевце доверху), коли «тачка» практично не відіграє своєї ролі як засобу транспортування бурової порохні.

Не маючи розвиненої западини, добре очищають ходи від бурової порохні самки гравера чотиризуб-частого. Однак самець не завжди встигає відвідувати «дружин», а тим більше допомагати їм в очищенні ходів, а тому вони часто забиваються буровою порохнею [8].

Не будемо наводити численних прикладів, але зазначимо, що короїди добре «оцінюють» ситуацію і там, де є можливість «полегшити» роботу вони прокладають ходи знизу вгору. Якщо ж такої можливості немає, наприклад. при поселенні великого садівника лісового на пнях, то ходи можуть проточуватися згори донизу, що потребує набагато більше зусиль.

По напрямку маточних ходів у більшості випадках можна одержати точне уявлення про положення дерева у момент його заселення короїдами. Наприклад, на повалених деревах короїди, які не мають заглибина на надкрилах, завжди проточують ходи у бік вищого кінця, що полегшує проштовхування бурової порохні. На дереві, яке лежить горизонтально, ходи направляються в обидва боки.

Положення дерева у момент заселення легко визначається і по напрямку вхідних отворів, які здебільшого напрямлені донизу з урахуванням зручності виштовхування бурової порохні. Наприклад, садівник великий лісовий, поселяючись на бокових сторонах повалених сосен, проточує поздовжні ходи, які на початку загнуті донизу. При поселенні на верхній стороні дерева, що лежать горизонтально, від вхідного каналу до заболоні вхід плавно заглиблюється. При проштовхуванні бурової порохні жуки часто працюють у перевернутому положенні, бо так краще використовувати волосяний покрив, що відіграє роль щітки [2].

Короїди, у яких маточні ходи мають вигляд фігурної дужки, при заселенні бічних сторін повалених дерев зазвичай проточують верхню сторону дужки і лише початок нижньої, бо так легше виштовхувати бурову порохню.

Таким чином короїди ведуть родинний спосіб життя: дорослі жуки (батьки) та їх потомство тривалий час живуть в «гніздах», які влаштовані за певними правилами, піклуються про потомство. Вони правильно вибирають кормові дерева, регулюють умови середовища, у якому проживають. Знаходячись в ходах, батьки-короїди перешкоджають проникненню туди хижих видів.

Родинний спосіб життя дає великі переваги, бо насамперед забезпечує масову «атаку» на дерево [4].

Крихітні короїди знаходять у величезному ліс ослаблені дерева, які придатні їхньому потомству для корму, правильно вибирають зону поселення на стовбурі (скажімо, зону товстої чи тонкої кори). Як бездоганно орієнтуються у лісі маленькі жуки завдовжки 2-8 мм! І це, насамперед, завдяки тому, що вони навчились «розшифровувати» сигнали лісу. Ці сигнали прагне розшифрувати справжня наука, тож багато чого вже зроблено. Дерева, насамперед хвойні, сигналізують про свій фізіологічний стан запахами. У хвойних рослин це газоподібні моно терпени та деякі інші речовини. Короїди сприймають такі сигнали і шукають ослаблені дерева. Однак придатність дерева для поселення не може бути встановлена на льоту. Жуки ретельно обстежують дерево і в межах зони поселення вибирають місце з певною освітленістю, розміщенням та ін.

Дерева здатні чинити опір першим поселенцям і виробили багато механізмів. Придатність об’єктів до поселення визначається після проникнення в середину (в кору). Наприклад, садівник лісовий великий визначає ослаблені дерева і нападає на них за один-три роки до їх засихання. Дерево, яке ще не втратило життєздатності, захищається шляхом виділення живиці (смоли). Вхідні отвори, що зробили жуки, заливаються, а на стовбурі залишаються своєрідні смоляні лійки, по яких лісівники дізнаються про напад короїдів. Але коли процес ослаблення дерева не припиняється, то короїди врешті-решт спричиняють його загибель [7].

Після «вточування» у кору першопоселенців привабливість кормових об’єктів (дерев або їх часин) різко зростає і вони заселяється з особливою інтенсивністю. Це пов’язане із продукуванням короїдами особливих речовин (феромонів), які переносять інформацію, у тому числі і про необхідність масової атаки на дерево чи її припинення. Невидимими сигналами скеровуються зусилля тисячі маленьких короїдів, які дружньо атакують дерева, навіть при тимчасовому погіршенні їхнього стану.

2.2. Короїди – шкідники сосни звичайної на території Остківського лісництва

Садівник лісовий малий, або лубоїд сосновий малий. Жук завдовжки 3,4-4,7 мм, чорний, блискучий; вусики, ноги і надкрила коричнюваті або червонуваті. Чорний блискучий лоб у нижній частині з кілем, зрідка у крапках та рідких довгих волосках. Передньоспинка блискуча, звужена до голови, в рідких крапках, дрібніших і густіших по краях, зверху посередині з гладкою поздовжньою лінією, вкрита золотистими волосками, дещо рідшими зверху і посередині.

Щиток на півовальний, крапчастий, добре помітний лише при нахилі голови.

Передній край надкрил у зубчиках. Біля основи надкрила зморшкуваті. Проміжки значно ширші борозенок, з крапками, дрібнішими, ніж у борозенках. На схилі всі проміжки з рядками дрібних горбиків. Надкрила в рідких волосках.

Заселяє всі види сосен у зонах перехідної та тонкої кори стовбурів та у кронах. На рештках після порубки заселяє гілля завтовшки від 3-5 см і більше, хоча молоде покоління тут часто гине [5].

Починає літати у квітні на один – два тижні пізніше за свого сородича, садівника великого лісового. Личинки з’являються у другій декаді травня, а у середині червня – лялечки. У кінці другої декади червня з’являються молоді жуки. Розвиток від яйця до імаго триває 49-83 дні.

Маточні ходи мають вигляд поперечної фігурної дужки та добре відбиваються на заболоні. При поселенні на бічних сторонах повалених дерев жуки проточують тільки один бік «дужки», що направлена вгору від вхідного каналу, а донизу прогризають тільки початок «дужки».

На відміну від садівника великого лісового, цей вид більш посухостійкий. У сухих біотопах він найбільш чисельний, ніж великий садівник. Проте заселяє дерева такого ступеня ослаблення, як садівник великий (у вершинній частині стовбурів і крон). Тому нерідко одні і ті ж дерева заселяються обома видами.

Садівник великий лісовий, або лубоїд великий сосновий – завдовжки 3,5-5,8 мм, чорно-бурий, блискучий. Надкрила часто до вершини червонувато-бурі, лапки і вуса жовто-бурі [8].

Лоб чорний зрідка у крапках та рідких рудуватих волосках, посередині з підвищенням у вигляді кіля. Передньоспинка звужена до голови, із перехватом, зрідка у крапках і волосках, що більш густі з боків та основи. Щиток трикутної форми, у дрібних крапках. Надкрила по передньому краю із грубими зморшками. По зовнішньому краю надкрил волоски густі. Груди і черевце у прилеглих волосках. На останніх сегментах черевця, крім прилеглих є і прямостоячі волоски. Стегна і гомілки прикриті дрібним крапками і волосками.

Заселяє ослаблені сосни в зоні товстої та перехідної кори. При перших потепліннях, коли температура в обідній час доходить до 16-18 °С, Концентрується на свіжих соснових зрубах, де заселяє пні. Личинки знаходяться далеко у корені, де луб влітку зберігає вологість.

Починає літати у третій декаді березня. Жуки особливо активні в середині дня.

Маточні ходи прогризаються упродовж 18-32 днів, а потім самки ще залишаються у ходах два-три тижні після відкладання яєць. Маточні ходи проходять вздовж луб’яних волокон, добре відбиваються на заболоні, завдовжки 31 см, а середня довжина 7-8 см. Вони добре очищені від бурової порохні. Личинкові ходи довжиною до 15 см і забиті червоточиною.

Залежно від погодних умов, личинки з’являються у третій декаді квітня або першій декаді травня. На початку червня з’являються перші лялечки. Молоді жуки з’являються у другій декаді червня. Розвиток від яйця до імаго триває 54-98 днів [5].

В осередках масового ураження упродовж кількох років уражає 80% всіх пагонів крони на здорових деревах.

Один з найбільш агресивних видів. На поранених соснах уже через 7-8 днів з’являються смоляні лійки. Часто зимує в корі дерев, тому заготовлена взимку і вивезена далеко за межі лісу соснова деревина навесні виявляється густо заселена.

2.3. Методика дослідження короїдів соснових порід

При дослідженні смоляних лійок соснових дерев на наявність короїдів, ми використовували таке обладнання: морилки, екскурсійні коробочки, записну книжку, пінцет, анестезуючі речовини.

Морилка. Будь який дослідник-ентомолог постійно носить з собою декілька спеціальних баночок для умертвіння спійманих комах. Вони називаються морилками.

Морилку “заряджають” ефіром або хлороформом – отруйними рідинами, котрі легко випаровуються. Попадаючи в наповнену отруйними парами банку, комаха швидко гине, “заморюється”. Різних комах слід тримати в морилці різний час – від декількох хвилин до декількох годин, в залежності від їх стійкості до отрути.

Виготовити морилку дуже легко. Для неї підійде скляна баночка середньої чи невеликої величини з достатньо широким горлом.

Щоб зробити із банки морилку, необхідно перш за все підібрати до неї пробку. Пробка повинна бути корковою, а не резиновою, оскільки хлороформ і ефір розчиняють резину. Для того, щоб морилка не видихалась, пробка повинна щільно закривати банку.

З внутрішньої сторони пробки висвердлюють невелику ямку. В ямку вставляють невелику пробірку. Якщо не має пробірки, її може замінити коротка скляна трубка. Пробірку наполовину наповнюють ватою.

Щоб зарядити морилку, потрібно капнути на ватку невелику кількість крапель ефіру чи хлороформу. Обидві рідини вирізняються сильною текучістю, і морилка швидко наповнюється отруйними парами.

На дно морилки кладуть 4-5 кружечків фільтрувального паперу величиною, як дно банки, і наповнюють її тим же фільтрувальним папером, складеним гармошкою. Кружечки паперу забезпечують поглинання надмірної вологи, а “гармошки” не дають комахам тертися один в одного. Замість фільтрувального паперу можна використати чистий, бажано світлий водопроникний або газетний папір.

Морилку найкраще носити в чохлі, що прикріплюється до пояса. З такого чохла морилку можна легко вийняти, зручно повернути її на місце.

Записна книжка. У польовій записній книжці має бути міцна обкладинка і невелика кількість аркушів. Товсті книжки непрактичні: у польових умовах книжки швидко обтріпуються. Товста книжка не збережеться до заповнення останніх аркушів. Для ведення записів потрібен простий олівець, не занадто гостро підструганий. Якщо в записній книжці немає для нього гнізда, його прив’язують до книжки міцною ниткою.

Пінцет. Потрібен звичайний, середнього розміру пінцет.

Анестезуючі речовини. Для умертвіння безхребетних застосовують різні речовини: хлороформ, пари спирту, бензину, ацетон тощо. Речовина повинна швидко вбивати комах.

Методи збирання. Існують універсальні методи збирання матеріалу, за допомогою яких одночасно виловлюються представники різних класів і рядів членистоногих.

Йдеться насамперед про косіння сачком, ґрунтові розкопки, огляд дерев, кушів. Отримані дані дають уяву про фауну членистоногих, у тому числі комах, на даний момент і в даному місці. При дослідженні смоляних лійок соснових дерев, ми використовували метод огляду

Огляд дерев, кущів і трави. Дуже гарні результати можуть бути отримані просто при огляді рослинності. Багатьох комах легко помітити на рослинах, тому що вони мають яскраве забарвлення. Якщо придивитися, можна помітити і види, що мають захисне забарвлення. Уважно оглядаючи пошкоджені частини дерев або чагарників, можна знайти комах, які заподіюють ці пошкодження. Уважний огляд під лежачими гілками і колодами дозволить знайти їх мешканців.

Методи кількісної оцінки ентомологічних досліджень.

Обробка досліджуваного матеріалу зводиться до наукового опису, визначення видової приналежності, виявлення закономірностей розподілу ентомофауни на досліджуваній території, отримання порівнюваних величин і їх математичної обробки.

Основні категорії, за якими проводиться кількісна і якісна оцінка видового складу і структури популяції комах в біоценозі визначається наступними категоріями:

Щільність – середнє число особин данного виду в перерахунку на одиницю обліку. Визначається середньою кількістю, проб які проводились на одиницю виміру (обліку). При визначенні щільності обов’язково приймаються до уваги і ті проби, в яких не виявилось ні одної особини даного виду.

де V – щільність;

k – сума всіх особин виду у всіх пробах;

n – кількість взятих проб.

Щільність є одним з основних показників обліку компонентів біоценозу. На основі цих даних обраховуються інші показники.

Домінування – визначається відношенням (у відсотках) числа особин даного виду до загального числа особин всіх видів. Домінування – частка, яку складає щільність даного виду по відношенню до сумарної щільності всіх порівнюваних між собою видів в населенні біотопу, що вивчається.

Сума показників домінування всіх порівнюваних видів дорівнює 100%. Отримання даного показника можна представити у вигляді формули:

де К – сума особин всіх видів у всіх пробах;

k – сума особин даного виду.

Зустрічність – показник відносного числа проб, в яких представлений даний вид, до загального числа проб, виражений у відсотках:

n – проби, в яких виявлено вид;

N – загальне число взятих проб.

Видовий склад населення і кількісне співвідношення між видами вивчають при дослідженні біоценотичних відносин, при вивченні комплексів комах, екології і при вивченні шкідників (або ентомофагів) і запильників. При цьому досліджується характер зв’язку з рослинами того або іншого виду.

Отож, можна зробити висновок про те, що під час дослідження смоляних ходів соснових порід дерев, ми ознайомилися з найменшими шкідниками – короїдами. В цій роботі ми описали хід наших досліджень, спостережень.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ І ЧИСЕЛЬНОСТІ КОРОЇДІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

3.1. Результати дослідження видового різноманіття короїдів

Для визначення короїдів за смоляними лійками сосни звичайної у 2018 році ми обрали ділянку Остківського лісництва розміром 0,2 га, де зростають соснові породи дерев, у яких наявне ураження цими шкідниками.

На обраній ділянці, ми методом огляду смоляних лійок деревини визначили в 2018 р. видове різноманіття короїдів, які сприяли появі смоляних лійок на стовбурах соснових дерев.

Серед короїдів цієї рослини було встановлено 2 види, які є представниками ряду Твердокрилі родини Короїди: садівник лісовий малий або лубоїд сосновий малий і садівник лісовий великий або лубоїд сосновий великий, що відображено на мал. 3.1. (Додаток Б, В).

Мал. 3.1. Видове різноманіття короїдів сосни звичайної.

З результатів малюнка видно, що на території дослідження є два види короїдів, які є представниками ряду Твердокрилі родини Короїди. На основі одержаних результатів можна говорити про те, що чисельним видом є садівник лісовий великий, який у свою чергу один із найбільш агресивних видів.

3.2. Результати динаміки кількісно – якісного аналізу короїдів у 2018 році

Вивчення динаміки короїдів сосни звичайної, що зумовили появу смоляних лійок на території Остківського лісгоспу у 2018 році проводилось протягом квітня – червня. Спостереження проводилось методом огляду стовбурів сосни на наявність смоляних лійок. Там, де були лійки кора відривалась для подальшого вивчення і визначення виду шкідника-короїда мал. 3.2. Одержані результати записували у блокнот, а виявлених комах поміщали до екскурсійної коробочки або морилки.

Мал. 3.2. Уражена сосна звичайна короїдом

У школі з допомогою визначників встановлювали вид короїда, попередньо вимірявши з допомогою лінійки його довжину мал. 3.3.

Мал. 3.3. Вимірювання довжини короїдів сосни звичайної.

Дослідження проводилось з метою визначення стану популяцій короїдів сосни звичайної за наступними показниками: ступінь зустрічності, щільність та домінування.

Для обрахунків середнього статистичного коефіцієнту зустрічності, щільності, домінування, того чи іншого виду, а також для побудови різних діаграм ми використовували математичні обрахункові формули, наведені у розділі 2.

При зборі комах на територія дослідження ми визначили динаміку кількісно – якісного складу популяції короїдів. Протягом дослідження ми проводили огляд стану кори сосни на наявність смоляних лійок після чого ретельно уражене місце вивчали, усіх таких дерев було виявлено 10 і два пенька. В загальному протягом дослідження ми виявили 55 комах плюс дві личинки садівника лісового великого, які належать до двох видів родини Короїди. Результати дослідження якісного складу короїдів сосни звичайної відображено у табл. 3.1.

Табл. 3.1.

Якісний склад короїдів сосни звичайної за 2018 р.

За результатами таблиці ми здійснили обрахунки середнього статистичного коефіцієнту зустрічності, щільності і домінування короїдів сосни звичайної (розрахунки дивитись у додатку Г).

Результати дослідження популяційних характеристик (щільності, домінування та зустрічності) короїдів сосни звичайної на території Остківського лісгоспу наведено у таблиці 3.2.

Табл. 3.2.

Популяційна характеристика короїдів сосни звичайної у 2018 р.

За результатами дослідження короїдів ми визначили здійснюючи математичні обрахунки, який вид комах має найбільшу і найменшу зустрічність у 2018 р. Результати відображені на малюнку 3.4.

Мал. 3.4. Динаміка зустрічності короїдів сосни звичайної у 2018 р.

Домінування одного виду над іншим залежить від біологічних особливостей даного виду: стійкості організму до певних факторів, здатності до швидкої адаптації. Відповідно до цього і результатів дослідження було встановлено, який вид є домінуючими, а який ні на соснових деревах, де є смоляні лійки в 2018 р. Результати динаміки домінування твердокрилих зображені на малюнку 3.5.

Мал. 3.5. Динаміка домінування короїдів сосни звичайної у 2018 р.

За результатами дослідження короїдів сосни звичайної ми визначили за допомогою математичних обрахунків, який вид комах має найбільшу і найменшу щільність у 2018 р. Результати відображені на малюнку 3.6.

Мал. 3.6. Динаміка щільності короїдів сосни звичайної у 2018 р.

Можна зробити висновок про те, що при дослідженні короїдів сосни звичайної на території Остківського лісгоспу у 2018 році ми встановили, що найбільший ступінь зустрічності має вид Садівник великий лісовий (75 %), а найменший ступінь зустрічності – вид Садівник малий лісовий (50 %).

Що ж до динаміки домінування, то у 2018 році домінуючим видом-запилювачем є Садівник великий лісовий (68 %). Найменше домінування характерне для виду Садівник малий лісовий (32 %).

Динаміка щільності комах характеризується тим, що у 2018 році найбільшу щільність серед короїдів мав вид Садівник великий лісовий (3,25), а найменшу щільність – вид Садівник малий лісовий (1,5).

ВИСНОВКИ

1. Сосна звичайна або лісова – Pinus sylvestris L. – добре знайоме всім хвойне дерево з родини соснових (Pinaceae) відділу Голонасінні, висотою 25-35 (до 40-45) м, з конусоподібної або округлою кроною. Стовбур не є гладеньким, має борозни. Діаметр стовбура у найбільших дерев може досягати 1 м і більше. Галуження супротивне, так як незначне затінення призводить до відмирання гілок. Молоді гілки одягнені сірувато-бурою корою. Більш старі гілки і верхня частина стовбура покриті жовто-червоною корою, що відшаровується тонкими плівками.

Сосна звичайна – це однодомна рослина, яка має і чоловічі і жіночі бо невибаглива до стану грунту, може оселятись навіть на скелях.

2. Родина Короїди, яку детально розглянули і вивчали при написанні цієї роботи, має певні особливості по відношенню до інших Твердокрилих цього ряду: живуть родинами, їхнє потомство виводиться під корою дерев або в деревині. Родина складається із самця, однієї або кількох самок та їх потомства. Жуки проточують у корі або деревині маточні ходи, форма яких більш-менш постійна для кожного виду.

Родинний спосіб життя дає великі переваги, бо насамперед забезпечує масову «атаку» на дерево, адже після «вточування» у кору першопоселенців привабливість кормових об’єктів (дерев або їх часин) різко зростає і вони заселяються з особливою інтенсивністю. Це пов’язане із продукуванням короїдами особливих речовин (феромонів).

Короїди є небезпечними шкідниками соснових дерев. Оселившись на одному дереві, шкідник інфікує ще три десятки навколо.

3. Для дослідження популяційних характеристик короїдів сосни звичайної на території Остківського лісгоспу було застосовано метод огляду стану деревини (смоляних лійок). Під час дослідження, з квітня по червень, у 2018 році виявлено два види ряду Твердокрилі родини Короїди: садівник великий лісовий і садівник малий лісовий.
4. При дослідженні короїдів сосни звичайної, що спричинили появу смоляних лійок на стовбурі у 2018 році ми встановили за математичними обрахунками, що найбільший ступінь зустрічності має вид Садівник великий лісовий (75 %), а найменший ступінь зустрічності – вид Садівник малий лісовий (50 %).

Що ж до динаміки домінування, то у 2018 році домінуючим видом є Садівник великий лісовий (68 %). Найменше домінування характерне для виду Садівник малий лісовий (32 %).

Динаміка щільності комах характеризується тим, що у 2018 році найбільшу щільність серед короїдів мав вид Садівник великий лісовий (3,25), а найменшу щільність – вид Садівник малий лісовий (1,5).

Дивлячись на результати дослідження «вторинними» шкідниками сосни звичайної на території Остківського лісгоспу є два види ряду Твердокрилі родини Короїди: садівник великий лісовий і садівник малий лісовий. Домінуючим і досить агресивним видом є садівник великий лісовий, адже крім великої кількості його на деревах він може вражати крім ослаблених дерев і здорові.

5. За результатами дослідження динаміки чисельності та видового складу Короїдів соснових порід дерев визначено наступні рекомендації: так як шкідників не можуть зупинити хімічні засоби, то потрібно проводити рубку заражених дерев і відразу їх спалювати, щоб запобігти масовому ураженню деревини, адже зрізані дерева є кращим місцем їх розмноження.

Найефективнішим способом боротьби із короїдами є використання біологічної зброї — Турецького мурахожука, личинка якого за день зї’дає до шести короїдів.

В Україні вирощуванням цих комах займаються харківські науковці за технологією турецьких колег.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверкиев И. С. / / Атлас вреднейших насекомих леса. – М.: Лесная промишленость, 1984. – 25-30 с.
2. Вредители сельськохозяйственних культур и лесних насаждений. / – К.: Урожай: Т1, 1993. – 60-66 с.; Т2, 1994. – 23-25 с.

3. Гаврилюк В. С. / / Рослинний покрив як елемент географічних ландшафтів Західного Полісся. – “Наук. зап. Київ”, 1957, т. 15 №4 23-34 с.
4. Гайченя П. А., Сєріков О. Я., Фасулаті К. К. / / Стовбурні шкідники лісу (атлас-визначник). – К.: Урожай, 1970. – 27-31 с.
5. Гайченя П. А. / / Атлас комах шкідників деревних та ягідних культур. – М.: Лес-УРОЖАЙ, 1990. – 54-58 с.
6. Глібко М. І. / / Грунти Полісся України. – Вид-во Київ., 1987, 60-63 с.
7. Єрмоленко В. М. / / Атлас комах шкідників деревних культур. – М.: Урожай, 1990. – 38-40 с.
8. Козак В. / / Комахи України. – Тернопіль: підручники і посібники, 2010. – 224 с; іл. – 3-6 с., 17-99 с.
9. Положенцев П. А., Козлов В. Ф. / / Малий атлас ентомологів. – М.: Лесная промишленость, 1997. – 5-10 с.
10. Природа Ровенськой области. / Под ред. Геренчука К. И. Издат. “Вища школа”. Львов, 1976, 7-34 с.
11. Савковський П. П. / / Атлас шкідників деревних та ягідних культур. – К.: Урожай, 1990. – 66- 69 с.

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

12. https://www.google.com.ua
13. http://www. ogivotnich.ru
14. http://www.refine.org.ua

Додаток А.

Розмноження сосни звичайної

а — гілка спорофіта з жіночими (2) і чоловічими (1) шишками; б — жіноча шишка в розрізі (фрагмент); в — насіннєва луска з насіннєвими зачатками; г — насіннєвий зачаток у поздовжньому розрізі; д — частина чоловічої шишки в поздовжньому розрізі; е — мікроспорангій; е — пилкове зерно; ж — насінина в поздовжньому розрізі; з — насіннєва луска з двома насінинами; 3 — цьогорічний пагін, 4 — минулорічний пагін (видовжений), 5 — гілка.

Додаток Б.

Садівник великий лісовий або лубоїд сосновий великий

Додаток В.

 Садівник малий лісовий або лубоїд малий сосновий

Додаток Г.

Розрахунки кількісних показників короїдів соснових дерев за 2018 рік

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!