Наукова робота. Вплив харчування на здоров’я школярів

Наукову роботу виконала:
Кочуровська Анастасія Олександрівна,
учениця 11 класу
Комиш–Зорянської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Комиш-Зорянської селищної ради
Більмацького району Запорізької області

Науковий керівник:
Гвоздьова Лілія Анатоліївна,
вчителька біології
Комиш–Зорянської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Комиш-Зорянської селищної ради
Більмацького району Запорізької області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Єдиний спосіб зберегти здоров’я —
їсти те, чого не хочеш,
пити те, чого не любиш,
і робити те, що не подобається.

Марк Твен

Харчування людини є одним з найважливіших чинників, які впливають на її здоров’я.

Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Успішне розв’язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування.

Харчування – один з найголовніших факторів, що визначає здоров’я населення. Згідно оцінкам експертів ВООЗ здоров’я населення на 70% залежить від способу життя, найважливішим чинником якого є харчування.

Раціональне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності, створює умови адаптації організму до змін навколишнього середовища.

Нераціональне, розбалансоване харчування сприяє розвитку і різкому зростанню у населення хронічних неінфекційних захворювань: серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, хвороб обміну речовин, онкологічних, які набувають епідемічного характеру.

Актуальність теми, що розглядається зумовлена тим, що в даний час наслідки неправильного харчування впливають насамперед на стан здоров’я дитячого населення.

Для побудови, росту й функціонування організму підлітків потрібна їжа, проте аж ніяк не будь-яка. І річ тут не лише в кількості енергії, яку отримує організм, але й у тому, які саме речовини потрапляють в організм. Дуже багато з них потрібні як будівельні матеріали, а якщо їх немає, то в організмі стаються порушення. Тому склад їжі треба враховувати і контролювати так само, як і її кількість.

Таким чином дотримання раціонального та збалансованого харчування дітей є дуже важливою проблемою в плані нормального росту та розвитку підростаючого покоління і тому є не тільки медичним, але й державним завданням, яке треба раціонально вирішувати.

Мета дослідження: дослідити та проаналізувати режим харчування дітей та їх раціон, склад продуктів та їх вплив на організм; розробити рекомендації правильного харчування.

Завдання дослідження:

1. Дослідити та проаналізувати режим харчування дітей та їх раціон, склад продуктів та їх вплив на організм.
2. Дослідити вплив харчування на стан шлунково-кишкових захворювань учнів школи
3. Розробити рекомендації правильного харчування.

Об’єкт дослідження: вплив харчування на стан здоров’я школярів.

Предмет дослідження: раціон харчування школярів, стан шлунково-кишкових захворювань учнів школи.

Методи дослідження: описовий, соціологічне опитування і статистичний, зіставний.

Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані для ознайомлення підростаючого покоління з метою виховання здорового способу життя, формувати культуру харчування; для ознайомлення батьків з результатами дослідження для коригування їхнього ставлення до способу харчування дітей.

Структура роботи:

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури 17 найменувань, додатків.

Обсяг основної частини роботи складає 28 сторінок друкованого тексту. Загальний обсяг роботи складає 32 сторінки.

РОЗДІЛ 1. Характеристика стану харчування дітей шкільного віку та його вплив на здоров’я

1.1. Стан здоров’я школярів України

В наш час загальновизнаною цінністю світове співтовариство вважає індивідуальне і громадське здоров`я і є пріоритетним завданням нашої держави (Додаток А) [1,4].

Здоров`я нації розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Згідно із резолюцією ООН №38/54 від 1997 року здоров`я населення вважається головним критерієм доцільності і ефективності всіх без винятку сфер господарської діяльності. Причому, фахівці вважають, що близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та молоді роки [8]

За даними Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла на 26,8%.

У 1 класі – З0 % дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі – 50%, у 9 класі – 64 %.

Вже у 1 класі відхилення з боку: опорно-рухового апарату мають до 11% школярів; носоглотки – 25 %; нервової системи – 30%; органів травлення – 30%; алергійні прояви – 25 %.

Від 1 до 9 класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 рази;

– частота порушень постави – у 1,5 рази;

– розповсюдженість хвороб органів травлення – у 1,4 рази;

– розповсюдженість хвороб ендокринної системи – у 2,6 рази.

В той же час лише 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання. 41% школярів III гр. здоров’я мають незадовільний адаптаційний потенціал; з них вправи на витривалість, які є обов’язковими, виконують 54 % учнів, що свідчить про занадто високу фізіологічну ціну досягнення результату на уроках. В цілому лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Високий рівень фізичної підготовленості мають лише 9,3 % дітей з хронічними захворюваннями і 40,0 % практично здорових дітей [9].

Незадовільний стан здоров’я школярів зумовлений зростанням шкільних і соціальних навантажень, а також:

• початком шкільних занять у 6-річному віці, коли більшість дітей не готові до навчання в наявних умовах;
• катастрофічним зниженням фізичних навантажень і рухової активності дітей (наприклад при рекомендованій нормі 10 тис. кроків на добу деякі діти здійснюють лише 500);
• нераціональним харчуванням;
• хронічними стресами;
• згубними звичками, поширеними в молодіжному середовищі.

Як наслідок — кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у школі в 2,5 рази [10].

1.2. Харчування дітей шкільного віку

Шкільний вік є періодом розвитку людського організму, коли завершується формування скелету і розвиток скелетних м’язів, відбувається різка нейрогормональна перебудова дитячого організму, що лежить в основі статевого дозрівання підлітків, відбуваються якісні зміни в нервово-психологічній сфері, пов’язані з процесом навчання [2].

Однією з найістотніших особливостей шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження, витрата енергії. Тому для відновлення енерговитрат школярів необхідне раціональне харчування. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування 4-5 разів на день.

Раціональне харчування включає такі принципи:

• відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерговитратам школярів;
• збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4 (враховуючи особливу потребу організму, що росте, в незамінних чинниках харчування, слід витримувати в білках і жирах співвідношення компонентів тваринного і рослинного походження);
• широкий асортимент продуктів: різноманітні м’ясі, рибні, молочні, хлібні, круп’яні страви, овочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;
• правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з метою збереження біологічної і харчової цінності, високих органолептичних властивостей страв і високої засвоюваності харчових речовин.

Важливе значення має надходження з їжею вуглеводів, що відіграють істотну роль у забезпеченні організму дітей енергією. Тому в харчуванні дітей необхідно приділяти неабияку увагу якісному складу вуглеводів.

Під час розвитку організму потреба школярів у багатьох вітамінах безперервно зростає (тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, фолацин, аскорбінова кислота, ретинол, токофероли, ергокальциферол).

Потреба школярів і у мінеральних речовинах порівняно висока у зв’язку з інтенсивним ростом і формуванням скелета. Для процесів кістково творення сприятливим вважається співвідношення кальцію і фосфору. 60-80% вмісту кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів. Інші мінеральні речовини (калій, магній, залізо і мікроелементи – мідь, кобальт, цинк) надходять в організм у достатній кількості з продуктів тваринного і рослинного походження.

Набір продуктів шкільного віку: молоко і молочні продукти, сир напівжирний, сметана, сир твердий, м’ясо, риба, яйце, хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, макаронні вироби, крупи, бобові, цукор і кондитерські вироби, масло вершкове, олія, картопля, овочі, фрукти свіжі чи сік, сухофрукти, кавовий напій, чай, дріжджі, желатин, сіль [6,46].

Найраціональнішим є чотириразове харчування (коли створюється рівномірне навантаження на травну систему) в один і той самий час (виробляється рефлекс на активне виділення шлункового соку та жовчі). Є два варіанти чотириразового харчування. Перший – передбачає сніданок, другий сніданок, обід і вечерю, а другий – сніданок, обід, підвечірок та вечерю.

Перерви між уживанням їжі не мають перевищувати чотирьох годин. Більші перерви знижують секрецію травних соків, що призводить до хронічних запалень травних шляхів, застою жовчі в жовчних шляхах [4,121].

Школярі мають одержувати 5-разове харчування.

Режим харчування:

7.00-7.30 – 1-й сніданок – 15% (чай, хліб з маслом)

11.00-11.30 – 2-й сніданок – 20% (каша, кавовий напій)

14.00-14.30 – обід – 35% (салат, суп, м’ясна котлета, гарнір, компот, хліб)

16.30-17.00 – підвечірок – 10% (кефір, печивом)

19.30-20.00 – вечеря – 20 % (овочева страва, хліб, чай) [12].

1.3. Фактори ризику в харчуванні школярів

Виходячи з принципів раціонального харчування одним з факторів ризику в харчуванні школярів є вживання фаст-фуду. Згідно з даними соціологічного дослідження в Україні за віковим розподілом є чітка тенденція: що молодша людина, то частіше вона їсть фаст-фуд. Нині третина молоді споживає такі страви ледь не щодня. А як свідчать результати досліджень, «швидка їжа » найбільшої шкоди завдає саме молодому організму [16]  

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 177 мільйонів дітей у світі страждають на захворювання, що так чи інакше пов’язані з надлишковою вагою. Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що до 2015 року з проблемою ожиріння стикнуться 2,3 мільярда людей, старших 15 років.

Українські дієтологи підтверджують, що «завдяки» такому раціону людина швидко набиратиме вагу. До того ж, прогресуватимуть хронічні недуги – наприклад, відбуватиметься загострення гастритів, холециститів. При тривалому споживанні фаст-фуду неминучі захворювання печінки та жовчовивідних шляхів.

В Україні працює майже 1500 закладів швидкого харчування. Хоча насправді точна цифра невідома, адже більшість фаст-фудів у документах записані як кафе.

У той час, коли кількість фаст-фудів у нашій країні невпинно зростає, за кордоном уже забороняють відкривати такі заклади. У деяких країнах світу вже діють обмеження на рекламу нездорової їжі. Так, на початку 2008 року у Великобританії набула чинності повна заборона на телерекламу таких продуктів під час трансляції програм для підлітків. Йдеться про чіпси, горіхово-шоколадні батончики, іншу їжу та напої, що містять велику кількість жирів, цукру та солі [13].

Навесні 2002 р. у Швеції вчені Стокгольмського університету з відділу національного відомства по контролі за харчовими продуктами провели обстеження закладів, де готується і продається продукція фаст-фуд. Ученими було виявлено, що при тепловій обробці їжі, багатої вмістом вуглеводів (наприклад, картоплі) утвориться велика кількість акриламіду.

Акриламід – (амід акрилової кислоти) є канцерогеном. Потрапляючи в організм людини, він робить генотоксичну дію, ушкоджує гени, що і стає причиною розвитку онкологічних захворювань. Акриламід також може вражати нервову систему і приводити до безпліддя. У харчові продукти акриламід частково попадає з навколишнього середовища, забрудненої цією речовиною, через стічні води і викиди в атмосферу хімічних підприємств, а також у результаті використання акриламіду для очищення води.

У результаті наукових досліджень було встановлено, що акриламід утримується майже у всіх продуктах харчування, багатих крохмалем і обробкою з високою температурою. До таких продуктів відносяться: зернові культури і вироби з борошна, кукурудза, картопля. Небезпека акриламіду полягає і у тім, що він є не тільки канцерогеном, але і генотоксичною речовиною. Ця властивість робить їжу небезпечною для людини при будь-якому кількісному вмісті речовини. Ризик захворювання існує завжди, навіть при самих маленьких дозах акриламіду [15].

У зв’язку із цим була встановлена допустима норма вмісту акриламіду в харчових продуктах у межах 0,2 мг/кг. При дослідженні їжі фаст-фуд було виявлено значне перевищення цієї норми. Так, у хрустких картопляних чіпсах кількість акриламіду перевищує граничну норму в 500-1000 разів. Картопля фрі містить цю речовину в кількості, в 100 разів перевищуючу припустиму норму.

Шведські вчені приголомшили весь світ, коли заявили, що у звичайному пакетику з чіпсами кількість канцерогенів перевищує допустиму норму встановлену Всесвітньою Організацією Здоров’я для питної води у 500 разів. Так непомітно звичайнісінькі чіпси перетворилися на бомбу сповільненої дії, результати вибуху якої можуть мати дуже трагічні наслідки.

За останні десятиліття в наше життя лавиною увірвалися пластикові матеріали, синтетичний одяг, ціла низка штучних миючих, косметичних та лікувальних засобів. Ці зміни стосуються також продуктів харчування. Більшість з них містить цілу низку штучно синтезованих сполук – Е-добавок [3].

Харчові добавки — це хімічні речовини, які додають до продуктів харчування для поліпшення смаку, підвищення поживної цінності або запобігання псуванню продуктів під час зберігання.

Поживні добавки містять жири, вуглеводи, білки та клітковину, а також майже всі мікроелементи та вітаміни. Вони покращують якісний склад їжі.

Консерванти призначені для того, щоб протягом тривалого часу зберігати продукти харчування придатними до споживання.

Прянощі допомагають змінити смак їжі.

Барвники надають продуктам, що пройшли обробку, більш привабливого вигляду. Їх поділяють на дві групи: природні та синтетичні. Краще, звичайно, використовувати природні барвники [5,41].

Раніше назви цих хімічних речовин писали на етикетках продуктів повністю, але вони займали так багато місця, що в 1953 році в Європі, було вирішено змінити повні назви цих речовин буквою Е (від Europe) з цифровими кодами, ідентифікованими згідно Міжнародної системи класифікації (INS).

Згідно цієї системи харчові добавки діляться на групи за принципом дії:

Е100 – Е182 Барвники – для забарвлення продуктів.

Е200 – Е299 Консерванти – збільшують термін зберігання харчових продуктів шляхом захисту їх від мікробного псування.

Е300 – Е399 Антиокислювачі – збільшують термін зберігання харчових продуктів шляхом захисту їх від псування, викликаного окисленням, наприклад, прогірклість жирів та зміна кольору. В одному харчовому продукті може використовуватися тільки один антиоксидант.

Е400 – Е499 Стабілізатори – зберігають потрібну консистенцію продукту. Загущувачі – підвищують в’язкість продукту.

Е500 – Е599 Емульгатори – сприяють створенню або збереженню гомогенної суміші двох або більш незмішуваних фаз у продуктах (наприклад, рослинної олії і води).

Е600 – Е699 Посилювачі смаку та аромату.

Е700 – Е899 Зарезервовані номери.

E900 – E999 Підсолоджувачі – надають солодкого смаку харчовим продуктам, застосовуються у виробництві низькокалорійних, дієтичних харчових продуктів), розпушувачі, піногасники (попереджають або знижують утворення піни.

Е1000 – Е1521 Емульгатори, герметики, ферменти, вологоутримувачі (цей вид добавок повністю заборонений в Україні)

Більшість харчових добавок – штучно створені речовини, чужорідні для нашого організму – тому багато з них є токсичними і шкідливими для здоров’я.

Секрет нашого здоров’я якраз і полягає в тому, аби НЕ купувати і НЕ споживати продуктів, що містять шкідливі барвники, ароматизатори, консерванти та такі загадкові коди “Е”.

Надзвичайно шкідливим кодом першої групи є код Е127 (штучний червоний барвник еритрозин), який має токсичну дію, провокуючи тим самим захворювання щитовидної залози.

Дія консервантів подібна на дію антибіотиків. Вони викликають загибель живих організмів (бактерій), що на довший час зберігає продукт від псування. Людина складається з величезної кількості найрізноманітніших клітин і має більшу масу (в порівнянні з бактеріями), тому вона не гине від вживання консерванту (в деяких випадках ще й тому, що соляна кислота, що міститься в шлунку, частково руйнує консервант).

Серед найвпливовіших на людський організм антиокислювачів виділяють Е311 (октил галат), який може викликати напад астми, та Е320-321 (бутил гідрооксианізол та бутил гідроокситолуол), які затримують воду та підвищують вміст холестерину у крові.

Стабілізатори та згущувачі – практично завжди присутні у майонезах та йогуртах. Густа консистенція таких продуктів створює відчуття високої якості, яка насправді може викликати хвороби системи травлення.

Негативний вплив на печінку та розлади шлунку викликають емульгатори з кодом Е510, Е513 та Е527 (хлорид амонію, сірчана кислота та гідроксид амонію).

Коди підсилювачів смаку можна запросто зустріти майже в усіх рибних, курячих, грибних, соєвих напівфабрикатах, в чіпсах, сухариках, соусах, різних сухих приправах, бульйонних кубиках та сухих супах. Глутамат натрію Е621 – чи не найстрашніший з усіх додатків. Солі цієї кислоти беруть участь у передачі імпульсів до центральної нервової системи, викликають збудження і застосовуються в психіатрії. Ось чому прихильникам фаст-фудів (а саме такі страви мають у своєму складі найбільше цього коду) загрожує як фізична, так і психологічна залежність, стверджують дослідники. Американські медики стверджують, що кислота може викликати пошкодження мозку, є причиною захворювання системи травлення. Японські медики акцентують, що цей підсилювач смаку має негативний вплив на сітківку ока, і навіть в деяких випадках може впливати на гормональний статус організму.

За даними досліджень, піногасники та розпушувачі не мають великої шкоди для організму, хоча дітям вживати його все ж таки не рекомендується. А от з підсолождувачами все значно сумніше. Аспартам E951, що входить до складу більше ніж 6000 продуктів, при 30 градусах за Цельсієм починає розпадатися на метиловий спирт (метанол) та формальдегід, який є канцерогеном. Чи доводилося тобі коли-небудь спостерігати, що після чергового ковтка того чи іншого напою, особливо Coca-cola, Fanta, Sprite, хочеться пити їх знову і знову? Відповідь може бути лише позитивна, адже у кожному з цих продуктів є підсолоджувач, який насправді не втамовує спрагу. І вся справа в тому, що слина погано нейтралізує залишки цукрозамінника зі слизової оболонки роту, ось чому після вживання таких напоїв у роті залишається неприємне відчуття приторності, яке хочеться зняти новою порцією напою.

Інші замінники цукру: Е954 – сахарин, Е952 – цикламанова кислота та цикламати, Е950 – ацесульфан калію, Е968 – ксиліт, – в різній степені шкодять печінці.

Найшкідливішими з усіх винайдених кодів, заборонених в усіх без виключення країнах світу є:

• барвники Е121 – цитрусовий червоний – 2, Е123 – амарант;
• консерванти Е240 – формальдегід , Е216 – пропиловий ефір пароксибензойної кислоти, Е217 – натрієва сіль пропилового ефіру пароксибензойної кислоти;
• поліпшувачі борошна та хліба Е924а – бромат калію, Е924б – бромат кальцію.

Всі вони викликають розвиток пухлин.

По справжньому безпечними можна назвати лише невелику кількість харчових добавок, але навіть їх лікарі не рекомендують вживати дітям до 5 років:

Е100 – куркумин, може міститися в соусах, готових стравах з рисом, варенні, рибних паштетах

Е160а – каротин, добувають з томатів

Е363 – янтарна кислота (підкислювач), міститися в десертах, супах, бульйонах, сухих напоях

Е400 – альгінат натрію – з морських водоростей

Е504 – карбонат магнію (розпушувач тіста), може міститися в сирі, жувальній гумці

Е957 – тауматин (підсолоджувач) – в морозиві, сухофруктах, жувальній гумці без цукру

E330 (лимонну кислоту) деякі автори вважають канцерогенною. Але жодного наукового доказу цього наразі не представлено. Тим більше лимонна кислота синтезується в людському організмі, а також міститься у багатьох рослинах: цитрусових, клюкві, гранатах, ананасах.

РОЗДІЛ 2. Вплив харчування на стан шлунково-кишкових захворювань школярів Комиш-Зорянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

2.1. Раціон харчування учнів школи

Основні завдання нашого дослідження полягали в тому, щоб дослідити та проаналізувати режим харчування дітей та їх раціон, склад продуктів та їх вплив на організм а також дослідити вплив харчування на стан шлунково-кишкових захворювань учнів школи. Дослідженням охоплено 80 учнів 1 – 4 класів, що становить 35% загальної кількості учнів. У середній ланці участь в опитуванні взяли 64 учні (28%), в старшій школі – 41 учень(18%).Для експерименту були проведено анкетування (Додаток Б).

На основі результатів опитування складена діаграма 2.1. «Результати опитування учнів»

З діаграми видно, що учні молодших класів віддають перевагу солодкій випічці, морозиву, сухарикам, каві. Учні середніх класів надають перевагу кисломолочним продуктам, фруктовим сокам, овочам та фруктам, салатам із свіжих овочів. Старшокласники обирають м’ясо, кисломолочні продукти, ковбасу, цукерки, молоко, фруктовий сік, овочі та фрукти, морозиво, салат із свіжих овочів.

Діаграма 2.1

Для демонстрації шкоди солодких газованих напоїв я провела наступний експеримент. В одну склянку я налила газований напій, що містить цукор, в іншу – звичайну воду. В обидві склянки я помістила по дві гілочки досить невибагливої кімнатної рослини Традесканції. Стеблові живці я відокремила від однієї рослини і вони мали по 6 вузлів. На 5 день на рослині, яка знаходилась у воді були помітні додаткові корені. На рослинах, що перебували в іншій склянці їх не було і частина рослини, що занурена у солодкий напій виглядала зів’ялою.

Рис. 2.1 Початок експерименту

Рис. 2.2 Через 5 днів після початку експерименту

Рис. 2.3 Через 7 днів після початку експерименту

Через 10 днів рослина, занурена в солодкий напій загинула, а рослина зі склянки з водою висаджена в горщик, де продовжує рости.

Результати експерименту свідчать про те, що солодкі напої у надмірній кількості можуть негативно впливати на живий організм.

Після того, як діти обрали продукти харчування з анкети №1, наступним завданням було розподілити дані продукти на корисні та шкідливі. Наведу кілька прикладів цього розподілу (за версіями дітей).

Таблиця 2.1

В даному варіанті відповіді видно, що дитина віднесла цукерки до корисних продуктів, але ж всім відомо, що у їх складі є цукор. Надмірне споживання цукерок сприяє порушенню обміну речовин, що може призвести до цукрового діабету, надмірної ваги та навіть ожиріння. А ще споживання цукерок у великій кількості може призвести до руйнування зубної емалі, виникнення карієсу та хвороб ясен.

На мою думку м’ясо слід віднести до корисних продуктів адже воно є джерелом білків тваринного походження, що містять незамінні амінокислоти, які не утворюються ні в рослинах, ні в організмі людини, але є необхідними для її розвитку і підтримання життєдіяльності. Чим менший вік, тим більше білка необхідно на 1 кг маси тіла: на першому році життя – 5 г, в1 – 3 роки – 4 г, у 4 – 7 років – 3,5 г, 8 – 12 років – 2,5 г, 13 – 17 років – 1,5 г [7,184].

Таблиця 2.2

Добова потреба у білках, жирах і вуглеводах для дітей і підлітків (у грамах)

Проаналізувавши дані таблиці видно, що більшу частину необхідної кількості білків становлять саме білки тваринного походження.

Хоча в той же час м’ясо містить багато тваринного жиру в тому числі й холестерину. Найбільш безпечним для організму людини є м’ясо птиці, кролика. Слід пам’ятати, що м’ясо має бути доповненням до основної страви, а не повинно бути основними блюдом.

Найбільшу частку становлять вуглеводи – головне джерело енергії для життєдіяльності та функціонування організму. Вуглеводи містяться в рослинних продуктах, які мають бути обов’язково присутні в раціоні харчування і дорослих, і дітей.

При недоліку білка в їжі у дітей затримується ріст, відстає розумовий розвиток, змінюється склад кісткової тканини, знижується опірність до захворювань і діяльність залоз внутрішньої секреції. При збалансованості незамінних амінокислот кращим продуктом харчування в дитячому віці вважається молоко і молочні продукти. Для дітей до 3 років у раціоні харчування щодня слід передбачати не менше 600 мл молока, а шкільного віку – не менше 50 мл. Крім того, в раціон харчування дітей та підлітків повинні входити м’ясо, риба, яйця, крупи – продукти, що містять повноцінні білки з багатим амінокислотним складом [11].

На мою думку волоський горіх даремно віднесли до шкідливих продуктів.

Ще в часи Гіппократа і Авіценни горіх використовували для лікування великої кількості різних захворювань:

• Використовувати користь волоського горіха починають у період, поки вони ще не дозріли. Це пояснюється тим, що в незрілих плодах міститься в рази більше вітаміну С, який, як відомо, є відмінним засобом для профілактики і лікування багатьох захворювань. Дивно, але там міститься в 8 разів більше вітаміну С, ніж у тій же чорній смородині, не кажучи вже про цитрусові. Крім цього, зелені волоські горіхи допомагають робити судини більш міцними і еластичними;
• Від активного вживання волоських горіхів залежить синтез і обмін гормонів. Він дозволяє нормалізації проникності капілярів. Все це допомагає людині набагато краще себе почувати, адже гормональний фонд нормалізується, а серцево-судинна система починає працювати на повну потужність;
• У великій кількості міститься вітамін B. Він, як відомо, відповідає за окиснення вуглеводів в організмі. Крім того, що ці речовини починають більш активно перероблятися, так ще й поліпшується працездатність серця, судин і нервової системи;
• Для міцності капілярів організм використовує вітамін Р, який у великих кількостях також можна знайти в даній рослині;
• Волоські горіхи неймовірно багаті вуглеводами. Крім цього, вони мають фітонцидну, антимікробну дію, а також відмінний протизапальним ефект. Лікарі рекомендують вживати горіхи при лікуванні ангіни, бронхіту і простудних захворювань [14].

Таблиця 2.3

В даному випадку дещо інше бачення щодо корисних та шкідливих продуктів. Наприклад, риба – досить важливий компонент харчування, який є джерелом риб’ячого жиру, білків. Засвоюється риба легше, ніж м’ясо, тому людям, які страждають ожирінням, серцево-судинними захворюваннями радять вживати саме рибу. Корисною вважається майже вся морська риба, яка живе і росте в природному, а не штучному середовищі.

Таблиця 2.4

Проаналізувавши відповіді школярів можна зробити висновок, що діти все ж таки розуміють, які продукти шкідливі, а які корисні. Та незважаючи на це розуміння вони обирають та вживають шкідливі продукти.

Аналізуючи відповіді учнів на питання анкети №2 (Додаток В) слід відмітити, що більшість учнів 1 – 4 класів (92%) снідають вдома перед школою та дотримуються режиму харчування. Цей показник поступово зменшується в середній (68%) та старшій ланці (55%). Найчастіше вживають діти такі страви: борщ, суп, смажена картопля, кисломолочні продукти, яйця, каші, овочевий салат, макарони, гречку, вареники. Кишенькові гроші діти в школі витрачають на цукерки, пиріжок, чебуреки, піцу, солодкі напої, фаст-фуд, чіпси, йогурт, які входять в раціон їхнього харчування на великих перервах. Частина дітей харчується «домашніми сніданками», це в основному бутерброди, солодка випічка, фрукти. Потрапляючи додому, згідно розкладу в школі, о 15 – 16 годині, учні середніх та старших класів приймають обід на 1 – 2 години пізніше потрібного. Слід відмітити, що обід в більшості учнів (93%) включає гарячі рідкі страви. Харчування школярів в основному – 3-4 разове, інтенсивніше відбувається в другій половині дня. На обід діти вживають гарячі страви. Ще одне порушення режиму – це харчування в пізні години перед сном, особливо це стосується старшокласників – за годину, 30 хвилин перед сном. Більшість батьків дозволяють та не мають нічого проти вживання дітьми чіпсів, сухариків, солодких газованих напоїв. При опитуванні я з’ясувала, що частина дітей та батьків не знає про Е числа або не звертає увагу на склад продуктів, купуючи продукти харчування, а лише на термін придатності. Зважаючи на відповіді дітей видно, що білшість дуже рідко звертається в лікарню зі скаргами на шлунково-кишковий тракт.

Також я проаналізувала склад найбільш уживаних школярами продуктів. Так перший виріб – «Рифлені картопляні чіпси зі смаком сметани і цибулі». Згідно етикетки, до складу продукту входять:

• підсилювач смаку глутамат натрію Е 621 , який є досить токсичним, може впливати на клітини головного мозку. Дана добавка може провокувати виникнення алергії, астми, хвороб нирок та викликає залежність;
• Е 627 – підсилювач смаку і аромату двунатрієвий гуанілат, що спричиняє розлад шлунково-кишкового тракту;
• Е 631 – ізоніат натрію – підсилювач смаку, що має хімічний вплив на клітини мозку;
• Е 551 – діоксид кремнію або подрібнений кварц, харчова добавка, що запобігає грудкуватості виробів, не рекомендований людям, схильним до утворення каменів у нирках.

Наприклад у складі шоколадних батончиків присутня добавка Е 322 – штучний лецитин, який погано виводиться з організму і може накопичуватися в тканинах.

Печиво цукрове глазуроване кондитерською глазур’ю «Оксамитове» у своєму складі містить наступні добавки емульгатори Е 471, Е 475, що збільшують тривалість зберігання продуктів, а також надає їм густоту, жирність та в’язкість. Дослідження показали, що добавка Е 471 не може спричинити особливої шкоди організму людини. Е 475 використовується в харчовій промисловості для надання продукту потрібної консистенції, була включена в список добавок нешкідливих для здоров’я людини. Антиоксиданти (Е 320, Е 321) збільшують термін зберігання харчових продуктів шляхом захисту їх від псування, викликаного окисленням, наприклад, прогірклість жирів та зміна кольору.

Аналізуючи отримані результати можна зробити певні висновки. Харчування школярів є нераціональним та розбалансованим, а продукти харчування мають у своєму складі добавки небезпечні для здоров’я дітей. Школярами не дотримується режим харчування. Особливо це стосується учнів середніх та старших класів.

2.2 Вплив харчування на стан шлунково-кишкових захворювань учнів

При співпраці із шкільною медичною сестрою я проаналізувала частоту звернень учнів школи до медичного пункту зі скаргами на хвороби органів травлення і отримала такі результати:

Аналізуючи отримані результати можна зробити висновки: спостерігається тенденція до зниження числа звернень дітей зі скаргами на хвороби органів травлення. Напевне це можна пояснити тим, що в школі організоване гаряче харчування.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 1 серпня 2006 року

N 265 Про затвердження Методичних рекомендацій з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах керівники навчальних закладів повинні керуватись такими нормативними документами:

Законом України «Про охорону дитинства», постановами Кабінету Міністрів України від 19.06.2002 року № 856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 22.11.2004 року № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року № 242/329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 року за № 661/10941, наказом Міністерства економіки України від 27.06.2008 року № 236 «Про внесення змін у додаток 21 до розділу 9 Методичних рекомендацій з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах», Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженою спільним наказом Міністерств освіти і науки та охорони здоров’я України від 17.04.2006 року №298/227, Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №667, наказами відділу освіти та своїми наказами, виданими на підставі наказів відділу освіти.

Забороняється замовляти, приймати та використовувати у навчальному закладі м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів ). У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.

На що потрібно звернути увагу, приймаючи продукти:

• дата надходження продукту до закладу прописується у журналі (дата на сертифікаті);
• на сертифікаті повинна бути ваша помітка (v) проти того продукту, який приймається;
• необхідно звірити: назву продукту, виробника, дату виготовлення, дату реалізації, вагу, % жирності, тощо;
• зберігати продукти при температурі, вказаній (у сертифікаті або на упаковці);
• постачальник має надати свій документ на продукт, який поступає великими партіями, вказати: дату, кому відпускається, партія, вагу, тощо (м’ясо, риба, тощо);
• усі сертифікати повинні бути упорядковані: у папці «Сертифікати» окремо по файлах зберігаються сертифікати на всі продукти (наприклад: м’ясо, молочні продукти, риба, крупи), першими повинні лежати сертифікати на продукти, які поступили в останню чергу [17].

Я ознайомилася з меню, яке пропонують в нашій їдальні .

Таблиця 2.5

Як видно з меню пропонуються різноманітні страви і рослинні, що є джерелом вуглеводів, і тваринні, що є джерелом білків та жирів.

2.3 Рекомендації правильного харчування

Для формування культури харчування пропоную наступні рекомендації правильного харчування.

1. Звертайте увагу на склад харчових продуктів та їх термін придатності.
2. Не купуйте продукти за день до закінчення терміну придатності.
3. Купуючи продукти, звертайте увагу на харчові добавки у складі продуктів. Завжди беріть із собою перелік заборонених і дозволених добавок.
4. Не купуйте продукти харчування тривалого терміну зберігання, це може свідчити про наявність консервантів.
5. Зменшіть до мінімуму вживання копченостей, ковбас.
6. Збільшіть вживання свіжих овочів та фруктів.
7. Перед вживанням добре мийте овочі і фрукти гарячою водою.
8. Дотримуйтеся 4 – 5 разового добового харчування.
9. Не купуйте продукти з надмірно яскравими кольорами, це може свідчити про наявність в них синтетичних барвників.

• Не вживайте солодкі газовані напої.
• Відмовтеся від вживання картопляних чіпсів, які містять глутамат натрію та акриламід, який ушкоджує гени, що і стає причиною розвитку онкологічних захворювань. Акриламід також може вражати нервову систему і приводити до безпліддя.
• Не купуйте продукти з великою кількістю добавок.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати:

1. Харчування людиниє одним з найважливіших чинників, які впливають на її здоров’я.
2. Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища.
3. Раціональне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності, створює умови адаптації організму до змін навколишнього середовища.
4. Нераціональне, розбалансоване харчування сприяє розвитку і різкому зростанню у населення хронічних неінфекційних захворювань: серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, хвороб обміну речовин, онкологічних, які набувають епідемічного характеру.
5. Однією з найістотніших особливостей шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження, витрата енергії. Тому для відновлення енерговитрат школярів необхідне раціональне харчування. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування 4-5 разів на день.
6. Раціональне харчування включає такі принципи:

– відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерговитратам школярів; збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4; широкий асортимент продуктів: різноманітні м’ясі, рибні, молочні, хлібні, круп’яні страви, овочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;

7. Набір продуктів шкільного віку: молоко і молочні продукти, сир напівжирний, сметана, сир твердий, м’ясо, риба, яйце, хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, макаронні вироби, крупи, бобові, цукор і кондитерські вироби, масло вершкове, олія, картопля, овочі, фрукти свіжі чи сік, сухофрукти, кавовий напій, чай, дріжджі, желатин, сіль.
8. Найраціональнішим є чотириразове харчування (коли створюється рівномірне навантаження на травну систему) в один і той самий час (виробляється рефлекс на активне виділення шлункового соку та жовчі). Є два варіанти чотириразового харчування. Перший – передбачає сніданок, другий сніданок, обід і вечерю, а другий – сніданок, обід, підвечірок та вечерю.
9. Виходячи з принципів раціонального харчування одним з факторів ризику в харчуванні школярів є вживання фаст-фуду.
10. Забороняється використовувати у навчальних закладах м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів ).
11. Необхідно звертати увагу на склад продуктів харчування та термін їх придатності.

Результати дослідження можуть стати в нагоді учням школи, батькам, вчителям для детального ознайомлення з метою коригування їхнього ставлення до способу харчування та здоров’я дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України
2. Бойченко Т.Є. Валеологія в школі і вдома. Роль батьків у формуванні, збереженні і зміцненні здоров’я підлітків: Посібник для батьків (пробне вид.) – К.: Логос, 1999. 88 с.
3. Попель П.П., Крикля Л.С., Хімія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів – К.: ВЦ «Академія», 2011. – 304 с.
4. Страшко С.В., Горяна Л.Г., Білик В.Г., Ігнатенко С.А. Біологія: підручник для 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Грамота, 2009, 121 с.
5. Тагліна О.В., Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень). Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів – Х.: Видавництво «Ранок», 2010.
6. Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю., Основи здоров’я: Підручник для 8 кл. загальноосвітніх навчальних закладів – Х.: Веста, 2008.
7. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Підручник для учнів 8 – 9 класів середньої загальноосвітньої школи – К.: Генеза, 1997.
8. http://www.health.gov.ua/publ/conf.nsf/50e0ce97d91c75b3c2256d8f0025c386/81c5632fb58bf18bc2256ddc00392c56?OpenDocument

14. http://www.uaua.info/ukraine/news-3549-pro-stan-zdorovya-suchasnih-shkolyariv/
15. http://www.umj.com.ua/?p=11460&lang=uk
16. http://ua-referat.com/Вікові_особливості_харчування_дітей_та_підлітків
17. http://lektsii.org/6-11098.html
18. http://tetyana-host.at.ua/publ/referat_na_temu_fast_fud_smachno_ale_nejmovirno_nebezpechno/1-1-0-2
19. http://dovidkam.com/zdorovia/shkoda-korist/voloskij-gorix-korist-i-shkoda.html
20. http://svitppt.com.ua/biologiya/shkidlivist-fastfudu-u-nashomu-zhitti.html
21. http://life.pravda.com.ua/
22. http://pandia.ru/text/79/046/55816-3.php

ДОДАТКИ

Додаток А

Конституція України

Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Додаток Б

Анкета №1

Яким продуктам харчування ви надаєте перевагу?

1. Солодкі напої (Кока-Кола, Пепсі- кола)
2. Цукерки
3. Солодка випічка
4. Чіпси
5. Сухарики
6. Молоко
7. Кисломолочні продукти (йогурт, ряжанка, кефір, сир)
8. Копчена ковбаса
9. Варена ковбаса
10. Салат із свіжих овочів
11. М’ясо (свинина, курятина, яловичина)
12. Морська риба
13. Вівсяна каша
14. Овочевий суп
15. Фаст-фуд
16. Фруктовий сік
17. Кава
18. Борщ
19. Картопля смажена
20. Свіжі овочі і фрукти
21. Морозиво
22. Торт
23. Тістечка
24. Питна вода
25. Солоні горішки
26. Волоський горіх
27. Мед
28. Цукор

Додаток В

Анкета № 2

Режим харчування

1. Скільки разів на день споживаєте їжу?
2. Чи дотримуєтеся режиму харчування?
3. Назвіть страви, які вживаєте найчастіше?

4. На які продукти витрачаєте кишенькові кошти?
5. Скільки разів на тиждень вживаєте сухарики, чіпси, палички?
6. Як часто вживаєте солодкі газовані напої, які саме?

7. Чи дозволяють батьки вживати чіпси, сухарики, солодкі напої?
8. Чи цікавляться батьки на що витрачаєш гроші в школі?

9. Чи снідаєте ви вдома, йдучи до школи?
10. Чи вживаєте на обід гарячі страви?
11. Ваш раціон харчування за минулий день.
12. Як часто вживаєте молочні продукти? Які саме?
13. Чи відомо вам щось про Е числа? Що саме?
14. Чи звертаєте на них увагу ви та ваші батьки?
15. Чи часто звертаєтесь в лікарню зі скаргами на шлунково-кишковий тракт?