Абетка вчителя
ЗОЛОТОМУШКА, УКРАЇНСЬКА МАНЮНЯ
Як часто ми захоплюємося заморськими дивовижами і не здогадуємося, що чудеса природи є й поруч з нами!
Чи знаєте ви, що лелека та вальдшнеп є нашими рекордсменами за дальністю перельотів? Навесні вони долають по 400–500 км за добу. Власником найдовшого язика є жовна зелена. Язик цього птаха висувається аж на 14 см і перевищує довжину дзьоба у чотири рази. Найдовший дзьоб серед наших птахів має лелека – 19 см.
Кого не запитай про маленьких птахів – відразу згадують про колібрі. Справді, найдрібніша пташка на Землі – колібрі-бджілка. Завдовжки вона майже 7 см і масою не більше 2 г. Щоправда, є і крупніші колібрі – масою до 20 г і завдовжки майже 22 см. Але такі самі дрібні пташки мешкають майже біля кожної нашої водойми! Мова про ремеза, нашу пташину масою не більше 7–11 г. Де там колібрі змагатися з ремезом у мистецтві будування гнізда! Це гніздо-рукавичка, гніздо-гойдалка. Ремез підвішує своє житло на кінці надтонкої, але міцної гілочки, надійно припасовує до неї легкі сухі стеблинки трав, сплітає з них ажурний щільний каркас, а потім наповнює проміжки найлегшим матеріалом – пухом верби, тополі, торішніх суцвіть-качалок рогозу. Неймовірно легка і водночас міцна рослинна повсть!
Є ще менша пташка у нашій фауні, ніж ремез. Це золотомушка, найменша пташка України, манюня завдовжки 9 см і масою 4–6,5 г. Що менша пташка, то швидше вона втрачає енергію. Тому золотомушка безперестанку шукає поживу, бо за 12 хвилин голодування вона втрачає третину своєї мізерної маси, а менше, ніж за годину – помре. Непросто вижити манюсінькій пташині, особливо взимку!
І наша зозуля, на яку звикли нарікати, підкладає яйця в чужі гнізда зовсім не через легковажність. Вона не може сама насиджувати пташенят, бо несе яйця не відразу, як інші птахи, а з інтервалом у 1–3 дні. Зозуля – єдиний птах, що знищує дуже багато волохатої гусені – надзвичайно небезпечних шкідників лісу.
Наукова казка
ОЙ, ЩО Я БАЧИЛА!..
По-весняному світило сонце. У наших лісах стало гамірно і весело. З вирію повернулися пташки.
Молода Зозуля, яка вперше повернулася з теплих країв, голосно розповідала Золотомушці:
– Якої всілякої дивини я там надивилася! Боже мій! У наших краях такого не знайдеш!
Золотомушка затамувала подих, чекаючи на розповідь. Але невтомно працювала дзьобом, облаштовуючи гніздечко. Весна ж бо!
– От уяви собі нашого коня, але пофарбованого у чорні та білі смуги. Справжнісінький тобі франт. І нащо це йому, не розумію. Був би, як наш кінь. Не бачили б його у високій-високій траві ані лев, ані тигр. А так постійно тривожитися, аби його не з’їли.
– А це хто – лев і тигр? – запитала здивована манюня.
– Це велетенські коти.
– Коти? – тремтячим голосом перепитала Золотомушка.
– Ти що, злякалася?
– Та ні, чого б то мені боятися? Розповідай. Я уважно тебе слухаю.
І Зозуля захоплено продовжувала:
– Ще я там бачила тварину з довжелезною шиєю. Заввишки вона, мабуть, з лісникову хату, метрів зо п’ять.
– Ого! – вирвалося Золотомушці.
– А їсть вона, – пояснила Зозуля, – листки з гілок дерев. Ну, так, ніби наша коза.
Прутка Золотомушка на мить принишкла. І знову прудко запрацювала дзьобом. Будує собі хатку на вершечку старої ялини, щоб ніхто не турбував та хижаки не дісталися до тонесеньких гілочок. Та на Зозулю скоса поглядає. Хтозна, що та надумає у її малесеньке гніздечко підкинути!..
– Ти чого засмутилася?
– Та ні, тобі здалося. Просто думаю, як то добре, що живу тут, у лісах Карпат, і ворогів не маю.
– Як не маєш? А мороз? – здивовано перепитала Зозуля.
– Та що мороз, коли ти ситий. Ми зимували разом із синичками. Я й снідала, й обідала, й вечеряла з ними. Вони – сальце, і я, вони насіннячко, і я. А ввечері притулимося одне до одного, стара ялина нас заколише, і спимо аж до світанку. Добре мені було. Не нарікаю.
– Та годі тобі, – недовірливо махнула крилом Зозуля. – У далеких краях і тепло, і їстоньки вдосталь. Усього повнісінько!
– Чому ж повернулася, коли там так добре? – відважно запитала крихітка у хвалькуватої Зозулі.
Зозуля довго мовчала. Не знала, що відповісти маленькій розумниці. А Золотомушка продовжувала:
– Як би там не було цікаво і добре, а мені тут наймиліше. Тут усе моє: і небо, і ліс, і гори, і моя ялина. А там що – чужина!
– Далеко ще до осені, може передумаєш і захочеш побачити сама все це.
І з тими словами Зозуля злетіла з ялини. Кому би ще розповісти, що бачила у далекій Африці? А чим їй ще зайнятися, поки птаство гнізда будує?
Мирослава Чорна
Матеріали до уроку
НАЙДРІБНІША ПТАШКА
Найдрібніша пташка наших лісів – золотомушка (російською – корольок). За зовнішнім виглядом вона нагадує синичку або вівчарика. Її голівка увінчана красивою оздобою, як у справжнього короля, – короною. Золотомушка більша за колібрі, яка живе в тропічних лісах далеко від України. Але й наші золотомушки – крихітки. Вони вдвічі менші і у шість разів легші за горобців.
Усе літо й осінь живуть ці пташки у великих і старих хвойних лісах. Лише з настанням холодів золотомушки приєднуються до синичок і прилітають до листяних лісів у міські парки, сади. Спів золотомушки можна почути цілий рік, навіть у тріскучі морози.
Мешкають золотомушки переважно на верхівках дерев і тільки в сльотливу погоду спускаються на нижні гілки. Їхні гніздечка схожі на малесенькі кошички. Пташки сплітають їх з моху, павутинок, травички, хвоїнок. Знайти гніздечко золотомушки не так просто. Вона звиває його там, куди інші пташки не можуть дістатися: на тонюсіньких гілочках ялин чи сосен, на самісінькій верхівці ялинки. У травні в гніздечку з’являються яєчка розміром з горошину. Збираючи дуже дрібних комах, крихітки лазять по гілках, підвішуючись донизу головою.
Живляться золотомушки переважно тваринною їжею: павучками, комахами, їхніми личинками та лялечками. Вчені підрахували: за рік золотомушка поїдає від восьми до десяти мільйонів шкідливих комах!
Мирослава Чорна
Це наше і це моє!
ЦЕ ЦІКАВО
- ЗОЛОТОМУШКА червоночуба занесена до Червоної книги України (статус – неоцінений). Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, природному заповіднику „Горгани”. Золотомушка жовточуба охороняється Бернською та Бонською конвенціями.
- В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та в Криму. Трапляється на Західному Поліссі. Відомі зальоти в різні області України (Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Київська).
- В Україні залишилося 400 пар цих чудо-пташок. Популяція під загрозою через вирубку лісів, турбування пташок у гніздовий період, зменшення площі старих лісів, знищення комах внаслідок застосування хімікатів. Для збереження цього виду необхідна охорона лісів.
- Яєчок-горошинок у гніздечках золотомушки може бути від чотирьох до десяти. Вони білі або блідо-рожеві з бурими крапками. За два тижні вилуплюються пташенята, а ще за два тижні вони вже літають.
- У молоденьких пташечок голівка однотонна, зеленувато-жовта. Так легше маскуватися у гнізді, коли мама полетіла добувати їжу!
- Маленькі золотомушки – страшенні ненажери. Впродовж одного літнього дня їхні батьки прилітають до гнізда з кормом чотириста разів. Тому золотомушка – справжній санітар лісу.
- ЗОЗУЛЯ звичайна мешкає майже на всій території України. Птах перелітний. Зимує у Південній Африці, на півдні Китаю, Зондських островах.
- Зозулине яйце має масу приблизно 3 г, тоді як у птахів її розмірів маса яйця становить 15 г. І не тільки за розміром і формою, а й за кольором воно схоже на яйце тієї пташки, у гніздо якої зозуля підкладає своє!
Ігри та завдання
Гра 1. „Завітай у казку”.
1.___________ Прочитайте дітям казку „Ой, що я бачила!..” в техніці сторітелінгу.
2.___________ Поділіть клас на три групи (Розумника, Лапуні, Пустунчика).
3.___________ Капітани команд вибирають конверти, приготовані вами. У конвертах – завдання для групи.
1 група: Як виглядає золотомушка?
2 група: Де живе золотомушка?
3 група: Чим живиться золотомушка?
- Кожна група готує розповідь. Учасники інших груп можуть її доповнювати.
Завдання 1. Розучіть з дітьми напам’ять скоромовку. Поділіть клас на групи. Кожна група гуртом промовляє скоромовку, щоразу пришвидшуючи темп читання:
Мошка – вишка, мошка – вушка, мушка – сушка, мушка – мишка, мишка – мушка, ЗОЛОТОМУШКА!
Слово „золотомушка” діти голосно вигукують.
Завдання 2. „Звуконаслідування”.
Якщо ти почув тихе „ці-ці-ці” чи „зі-зі-зі”, а інколи навіть„сю-ї-ті-ті”, „сі-ю-те-те”, то знай – з тобою привіталася золотомушка. Спробуй відтворити ці звуки.
Завдання 3. „Знайди золотомушку!”
Кожна група отримує картки із зображеннями птахів. Зачитайте опис золотомушки. Діти шукають серед пташок золотомушку, пригадують, як називаються інші птахи на картках.
Порада: можна використати картки КЛ31.
Завдання 4. „Класна зебра!”
Пригадайте маскувальне забарвлення тварин, про яке йшлося у казці. Організуйте флешмоб „Усі зебри – різні!” Кожна дитина малює свій візерунок „зебра” на невеликому аркуші паперу. Зберіть усі аркуші у довгу захисну смугу. Згадайте, яке маскувальне забарвлення використовують влітку і взимку воїни АТО.
Завдання 5. Прочитайте дітям казку Івана Франка „Королик і Ведмідь”. Обговоріть з дітьми, чого навчає ця казка. Запропонуйте їм висловити припущення щодо назв пташечки – золотомушка або королик.
Завдання 6. Прочитай загадки про золотомушку і придумай свою (про золотомушку або зозулю).
Я у вирій не літаю,
Мужньо зиму зустрічаю.
Хоч мороз, а я співаю,
Добрий люд розвеселяю:
„Сі-сі-сісі-сіт, сі-сі-сісі-сіт”.
Дуже схожа на синичку,
Маю добру я сестричку!
Я весела і прудка,
Мила і манюсінька.
Я така, така, така…
мушка, але… золота.
Дослідницьке завдання.
Обладнання: набір монет (таблиця 1), таблиця 2.
Відомо, що маса яєчка золотомушки становить трошки більше півграма, а маса пташечки – 4–6,5 г. Маси деяких монет подані у таблиці 1.
Діяльність:
- Розглянь монети, зображені у таблиці 1. Якого вони кольору? Прочитай, з яких матеріалів вони виготовлені.
- Поклади на пальчик монети, зазначені у другій колонці таблиці 2. Ти відчуєш вагу пташки та її яєчок, якщо виконаєш завдання.
- Підбери для кожного рядка у третій колонці таблиці 2 інший набір монет.
Завдання 7. Розгадай кросворд „КОРОЛИК”.
- Назва півострова в Україні.
- Назва гори у Карпатах, поблизу якої гніздяться золотомушки.
- Інша назва хвойного лісу.
- Інша назва золотомушки.
- Назва міста в Криму, поблизу якого можна зустріти золотомушку.
- Хвойне дерево.
- Назва гір на заході нашої держави, де водиться золотомушка.
