Україна – і для себе, і для світу

Абетка вчителя

Яка ж гарна наша Україна від краю до краю! Таємничі Карпати, темні ліси Полісся, омріяний простір Чорного моря, прадавні степи… Рідний край – це і золотоверхий Київ зі смарагдовим серцем, Голосіївським природним заповідником, і маленьке гірське чи рівнинне селище. Далеко не все можна купити, бо почуття не продаються, і Природі байдуже до грошей. А коли пустеля почала наступ на людські поля та поселення, її вкрай важко зупинити. Від людини залежить, яким життям вона житиме і чи не спокуситься одномоментними вигодами, заплющить очі на страшні наслідки своїх дій, піддасться жадобі влади. Найбільшим злом є байдужість, сірість, зневіра, забуття.

Усе добре і лихе живе у нашому серці, та лише від нас залежить, які зерна проростуть і стануть нашими здійсненими мріями. Інколи достатньо врятувати ластівок, допомогти лелекам, розчистити замулене джерело, знайти спосіб позбутися шкідників, які точать старий дуб, підгодовувати тварин взимку чи опікуватися родиною білок, яка поселилася у схованці в стіні цегляного будинку.

Ми подолаємо незгоди, ми дочекаємося миру на нашій благословенній землі. Гуртуючись, можна здолати все. Та для цього потрібно зробити перший крок до порозуміння. Іноді іншим просто треба, щоб хтось почав робити добро. І чому такою людиною не стати саме нам і нашим дітям?

Наукова казка

СОЛОДКА ЗОЛОТА КРАЇНА

– Ми ще помандруємо Україною? – спитали Зернята в Чарівної Книги Природи.

– Звичайно. На вас чекає ще багато див! Зараз ми проведемо незвичне дослідження. Хто пам’ятає, як отримувати відповіді на запитання про природу?

– Запитувати, спостерігати, досліджувати, читати! – вигукнув Пустунчик.

– Ми бачимо очима, чуємо вухами, розпізнаємо запахи носом, смаки – язиком, а ще можемо дослідити предмети на дотик, – додала Лапуня.

– Найголовніше – розум, – промурмотів Розумник.

– Ви вже багато бачили та чули. Сьогодні ми спробуємо нашу краї­ну на смак та запах. Як гадаєте, який він, справжній український смак?

– Чорний хліб з часником і салом! – вигукнув Пустунчик.

– А я думаю, це ми. Тобто Зернята, – сказала Лапуня. – Смак хліба: чорного – житнього або білого – пшеничного.

– А я знаю, що в Україні вирощують багато цукрового буряку, – пригадав Розумник. – Тому я думаю, що головний смак Украї­ни – солодощі!

– Як класно! – зрадів Пустунчик. – Ми вгадали?

– Частково вгадали всі, – видихнула Книга. У її вимові шурхотіли під вітром достиглі колоски пшениці. Перед Зернятами відкрилося безкрає золоте поле. – Зернових, з яких печуть хліб, в Україні справді росте багато. Це й жито, і пшениця, овес, ячмінь та інші культури.

І вирощуємо ми їх не лише для себе. Україна дає найбільше пшениці в Європі. Ми продаємо мільйони тонн зерна щороку.

Розумник має рацію, Україна славиться цукровим буряком. Щорічно тільки для себе, на чаї та варення, ми виробляємо 2 мільйони тонн цукру. А ще багато тонн даємо світу!

В Україні добувають залізну руду, з якої виплавляють метал. Інші країни цінують не тільки наш хліб та цукор, а й кукурудзу, ріпак, сою, молоко та яйця. Але насправді золота рослина, символ українських полів – соняшник!

З насіння соняшника видобувають запашну золоту олію. Україна посіла друге місце у світі з виробництва соняшникової олії. А перше місце посідає вся Європа разом!

Соняшник дає не лише олію, а й солодкий соняшниковий мед! Пам’ятаєте маленьку суперцінну бджолу? З квітучих полів бджола збирає нектар та пилок і виробляє з нього цілющий та смачний мед.

Рослини дають різну кількість меду. Найкращі серед них звуть медоносами. Прекрасний медонос – соняшник, а ще липа, гречка, акація, груші та яблуні, навіть кульбаба, ріпак і дуже багато лучних квітів.

Наш український мед високо цінують у світі. В Європі нам забезпечене перше місце. Всі, хто любить солоденьке та корисне, знають, що наш мед найкращий!

То який смак у нашої країни?

Смак білого хліба з рум’яною скоринкою із медом.

А запах? Соняшникової олії, меду та цукрової патоки.

І колір – золотий, стиглий, сонячний.

Сонце щедро напувало нашу землю своїм теплом і світлом і залишило слід в усіх наших багатствах. Так, з чорнозему ростуть золоті рослини. А з чорної руди виплавляють блискучий метал.

Колись ви ще багато дізнаєтесь про інші багатства, які Україна щедро добуває і для себе, і для світу. А зараз час нам прощатися.

Та ненадовго. Я ще повернуся…

Чарівна Книга Природи згорнулася. У кімнаті почувся мелодійний дзвін та війнув вітерець із запахом соняшникового меду.

Троє друзів поглянули одне на одного і побігли надвір, шукати нових пригод. Там яскраво світило сонце і на них чекало ще багато відкриттів.

Олена Крижановська

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

• „КОЛОСОЧОК” № 32/2014 „Хліб усьому голова”;
• „КОЛОСОЧОК” № 1/2015 „Найбільше досягнення людства”;
• „КОЛОСОК” № 4/2011 „Сонячна квітка”;
• „КОЛОСОК” № 8/2013 „Олійні культури”.

Ігри та завдання

Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”).

1. Прочитайте дітям казку „Солодка золота країна”.
2. Запропонуйте гру „Мікрофон”.

Обладнання: мікрофон або предмет, який його імітує, аркуш паперу із незакінченним реченням „Україна відома у світі…” (або запис на дошці).

Діяльність:

1. Діти стоять у колі, сидять колом на килимку або сидять групою довкола столу таким чином, щоб усім учасникам було видно напис незакінченого речення.
2. Подайте зразок висловлювання „Україна відома у світі…”, а потім передайте мікрофон за годинниковою стрілкою наступному учасникові.
3. Гра триває, поки не буде названо всі відомі дітям багатства України.
4. Якщо учасник має труднощі, він пропускає хід і передає мік­рофон.

Гра 2. „Багатства України”.

Обладнання: два комплекти карток.

Діяльність: діти з’єднують відповідні картки і по черзі називають багатства України. 

Гра 3. „Чарівний колосок”.

Обладнання: замість мікрофона – штучна квітка (колосок).

Учні по черзі доповнюють речення „Моя Україна неповторна, бо тут живе, росте, знаходиться…” і називають тварину, рослину, природний об’єкт. „Чарівний колосок” отримує той учасник, який піднімає руку і хоче висловити свою думку.