Організм людини – складна біологічна система. Як він влаштований, який орган у ньому основний? Чому серце починає рухатися першим ще в організмі зародка, а завмирає останнім? Чому наш мозок досконаліший, ніж мозок інших істот на планеті? Завдяки кому наука досягла таких значних успіхів у вивченні організму людини? Чому, чому, чому? Будовою свого організму людина цікавилася ...
Проміжок часу з середини XIX до середини XX століття в біології є епохою синтезу наукових біологічних знань. У науці відбувається поєднання знань у цілісні наукові теорії, які й стали основою біології. Поштовх цьому дали фундаментальні теорії Чарльза Дарвіна та Теодора Шванна, які вказали загальний напрям її розвитку: з’ясовувати причини явищ живої природи. Слово „причини” звучить грецькою мовою як „казуаліс”, тому цей період у науці називають казуальним. Дослідження науковців цієї епохи спрямовуються на виявлення важливих біологічних законів, розкриття структури біологічних систем, простеження внутрішніх і зовнішніх зв’язків цих систем. Видатні біологи Ернст Геккель, Грегор Мендель, Климент Аркадійович Тімірязєв, Микола Іванович Пирогов, Фрідріх Мішер, Дмитро Йосипович Івановський, Іван Петрович Павлов, Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх, Томас Хант Морган, Микола Іванович Вавилов, Олександр Олександрович Богомолець та інші отримують знання, шукаючи відповіді на запитання „Звідки? Чому? Де? Як?”. Шукали за допомогою своїх вірних помічників, якими були і залишаються мишки й мушки, жабки й ящірки, собаки й кішки, мавпи та дельфіни. ...
Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...
Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...
Щоб отримати барвники, подрібніть рослини чи їхні частини і довго кип’ятіть у воді, отримаєте концентрований відвар. Червоний – відвар із листків червоної капусти або стебел звіробою. Якщо кору вільхи потримати кілька днів у воді, а потім приготувати відвар, теж отримаємо червоний барвник. ...
Усі знають, що евкаліпт – одне з найвищих дерев у світі. Австралійський інспектор Вільям Фергюсон у звіті, зробленому 1972 року згадує 150-ти метровий евкаліпт виду Eucalyptus regnans, який обгорів і впав під час пожежі. На жаль, сьогодні евкаліпти не виростають вище 101 метра. Але є в природі евкаліпт, який може здивувати не лише висотою, але й ней-мовірною красою. ...
Другий етап становлення великої і складної БІОЛОГІЇ розпочинається з настанням епохи Відродження (кінець XІV – початок XVI століття). В історії це проміжок часу, що настає одразу після Середньовіччя. В цей час у людей посилюється інтерес до наук, відбуваються важливі географічні відкриття. За короткий період мореплавці обігнули Африку, проклали морський шлях в Індію, відкрили Америку і ...
„Перша чашка змочує мої губи й горло, друга – розплавлює лід моєї самотності, третя – проникає в глибини мого розуму, від четвертої чашки на тілі виступає легкий піт, і все зло життя виходить через мої шкірні пори. П’ята чашка очищує мене повністю, а після шостої я готовий відправитися в царство безсмертних”. Китайський поет Ло Дун ...
Вивченням живих організмів та їхніх ознак займається наука БІОЛОГІЯ. Нині назву цієї науки слід писати великими буквами, оскільки без біологічних знань розв’язати проблеми сучасного життя людини на Землі неможливо. Це і нові хвороби, і зростання потреб людини в їжі, в чистому повітрі та воді, це і масове розмноження одних організмів, і вимирання інших та багато, багато іншого. ...
Усі добре знають наших постійних сусідів – горобців. Цвірінькають за вікном, копошаться на землі, дружною зграйкою перелітають з місця на місце, купаються в калюжах. Однак, хоч і люблять поплескатися в калабанях, вони – не водяні горобці. Водяний горобець – це зовсім інша пташка. Вона більша за горобця і зовсім на нього не схожа. Крильця у ...
Будова ока у земноводних складніша, ніж у риб*. Це пов’язано з їхнім виходом на сушу. У водному середовищі менше світла, і порівняно мала прозорість води не дозволяє далеко бачити. Тому риби – „короткозорі”. Вийшовши на сушу, земноводні пристосувалися до розглядання предметів на більших відстанях. ...
Інжир смоква або фігове дерево в Україні росте лише в Криму. Належить інжир до родини тутових і потрапив він до нас із Індії та Пакистану. В Азії культивується вже 5 000 років. Історики стверджують, що його вирощували ще в Стародавньому Єгипті. Це гарна декоративна рослина з великими пальчасто-розсіченими листками та сірувато-бузковими, фіолетовими або зеленуватими плодами. Цікаво те, що інжир полюбляє рости у майже неприступних місцях: у розщелинах між камінням, на голих гранітних скелях, де відсутня інша рослинність. ...
Фіолетовий – це досить рідкісний, не „повсякденний” колір у природі. Напевне, саме тому він часто асоціюється у людей з чарівниками і фантазією. Згадайте казки: фіолетові шати – улюблений одяг магів. Вельможі теж не оминали його своєю увагою. Величний фіолетовий завжди був присутній в одязі королів і духовенства. Напевне, для того, щоб приймати все зі спокійним серцем, заспокоїти душу і наповнити розум енергією натхнення. ...
Перелік запитань до природи, на які Леонардо да Вінчі планував знайти відповіді у стислі терміни, вражає. У його записах знаходимо: „Показати, як утворюються і розпадаються хмари, і чому одна з них здається блакитнішою, ніж інша; описати причини снігопаду і граду; пояснити, як у повітрі утворюються нові обриси, з’являється молоде листя на деревах, бурульки на камінні в прохолодних місцях”. ...
У народній казці про козу-дерезу войовничий рак відчайдушно захищає слабких і беззахисних, використовуючи грізну зброю – клешні. Але у нього теж є багато кривдників. Тому рак мусить одночасно добре бачити і здобич, і своїх ворогів. Очі річкового вузькопалого рака (Astacus leptodactylus) розташовані на рухомих стебельцях, завдяки чому вони можуть висовуватись і повертатись у різні боки. Кожне око складається з великої кількості (приблизно 3 000) окремих очок. Такі очі називаються фасетковими, а зір – мозаїчним. ...