Біологія

Ігор Дикий. Клишоногий господар Карпат

Ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) – найбільший хижак фауни України й один з найбільш грізних у дикій природі. Він досить давній звір: його предки з’явилися на території Європи 22 мільйони років тому. На сьогодні на планеті є 8 видів ведмедів: білий, гімалайський, очковий, губач, малайський, барибал та велика панда. Чотири види ведмедів живуть у Південній Півкулі і чотири – в Північній. Представники родини ведмежих ніколи не жили в Австралії та Антарктиді. ...

Поліна Редчук. Великий птах лiсових болiт

Сірий журавель – рідкісний птах, занесений до Червоної книги України, але всі його добре знають. Мабуть, не раз ти бачив журавлині зграї, що летять клином високо в небі. Багато народних прикмет пов’язано з їхньою появою навесні та відльотом восени. На території України сірий журавель гніздиться на поліських болотах, а також на заболочених ділянках у долинах ...

Анна Зайцева-Анциферова. Загадкові нічні дереволази

Коли люди чують слово „вовчки”, то неодмінно думають про родичів вовків. Насправді ж тварина, яка українською називається вовчком, не має до вовка ані найменшого стосунку. Якщо ви побачите цих звірят у лісі, то напевно подумаєте, що зустріли мишок з пухнастими хвостиками вивірок. Але вовчки за способом життя і поведінкою відрізняються від інших гризунів. Тому в науковій систематиці вони становлять окрему групу – Вовчкові (Gliridae). ...

Марія Надрага. Мигдаль звичайний

Мигдаль звичайний – дерево до 10 м заввишки з ланцетоподібними листками. Наприкінці зими рослина цвіте розкішними білими (або рожевими) квітками, що мають приємний аромат. Квітки мигдалю з’являються ще перед розгортанням листків. Плід – сіро-зелена сплюснута кістянка, всередині якої знаходиться яйцеподібне насіння. Насіння (ядро) мигдалю називають мигдалинами. Воно містить від 40 до 70 % олій, 10–20 % білків, вітаміни групи В, вітамін Е. Також ядра мигдалю багаті на мінеральні речовини (сполуки магнію, фосфору, кальцію) і мікроелементи (Купрум, Ферум, Манган, Цинк). Мигдалини надзвичайно калорійні: у 100 г ядер міститься 645 ккал. ...

Віта Андрусик. Птах, який заслуговує на увагу

Емблема Національного природного парку „Прип’ять-Стохід” – це загальновизнаний символ, який характеризує цінність та унікальність території. Вона має форму круга, що в геральдиці трактується як Сонце – символ життя на Землі. Круг умовно розділяється на дві частини: верхню золотисто-жовтого кольору сонця та нижню – фрагмент русла річки Стохід (урочище Січа). Річка має дуже влучну назву: „річка ста ходів”. Тут безліч русел, рукавів, затонів, стариць, які створюють характерний для території парку краєвид. ...

Олена Крижановська. Найменший хижак (Ласка на полюванні)

Десятого червня ще до полудня я поверталася з паркових озер – ходила знімати на відео малих каченят та гніздо ластівок. Мою увагу привернуло пташине тріскотіння. Я звернула з асфальтової доріжки в ліс і пішла на звук, сподіваючись роздивитися незнайому пташку або хоча б записати її пісню, щоб потім визначити вид пташки. На маленькій галявині ріс ...

Ніна Шуляренко. Хто як жалить?

Рослинний та тваринний світ дивовижний та неймовірно цікавий. Різноманіття організмів, що оточує людину, чарує своєю красою та видовою індивідуальністю, дивує пристосуваннями до життя в природному середовищі. Деякі з них навчилися захищатися від непроханих гостей спеціальними органами – волосками, шипами, гачками, голками, і навіть стали справжніми хижаками. Наша розповідь – про спільну „зброю” добре відомої тобі ...

Наталія Костюченко. А чи є у жабенят мама?

Добре тим, у кого є мама: вона і захистить, і обігріє, і нагодує. З мамою нічого не страшно! У багатьох тварин вони є: у зебри, ведмедя, слона, ласки. Навіть птахи мають мам: горобець і сова, лелека й пінгвін та багато інших. Бавиться з кошенятами мама-кішка, кличе до зернят своїх курчат квочка, ластівки несуть комашок до ...

Марія Надрага. Гарні та… смачні

Радість від приходу весни була б неповною без рослин-первоцвітів. Однак вони не тільки дарують нам естетичну насолоду, багато з них здатні задовольнити і наші вишукані гастрономічні вподобання, а заразом і поповнити наш організм вітамінами. Отож, знайомся! У квітні у наших лісах розцвітає пшінка весняна. Пшінка – невелика рослина з жовтими квітками, потовщеними коренями та округлими ...

Марія Надрага. Хурма, ебенове дерево

Види роду хурма – це переважно дерева до 15 м заввишки з простими повздовжньо-яйцеподібними чи ланцетоподібними листками. Квітки білуватого кольору, розміщені по 3–15 у пазухах листків. Хурма утворює 3 типи квіток: жіночі, чоловічі і двостатеві. Плоди – ягоди, зверху опушені. Стиглі плоди переважно жовті, часом помаранчеві, рожевочервоні або чорні. М’якуш у плодів смачний та поживний: містить від 16 до 19 відсотків глюкози і фруктози, понад 1 % білка, багато вітаміну С. Характерною особливістю плодів хурми є високий вміст танінів, а тому споживання нестиглих плодів може викликати шлункові розлади. Хурму рекомендують вживати у їжу тільки у період пізньої стиглості, коли таніни руйнуються. Всередині плоду міститься бронзове насіння. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 3

Отже, ми вже знаємо про важливе значення для рослин ауксинів, гіберелінів і цитокінінів¹. А зараз познайомся з іншою групою фітогормонів – абсцизинами (лат. „abscissus” – переривати, відокремлювати). Aбсцизова кислота (АБК), знайдена у 1963 році в бавовнику, спричинює опадання молодих плодів. У малих концентраціях ця речовина впливає на рослину так само, як інші фітогормони, але, на відміну від ауксинів, цитокінінів і гіберелінів, пригнічує ріст клітин і всі фізіологічні процеси. Якщо на листок нанести АБК, продихи закриваються, і це може запобігти втратам води в умовах стресу. Вміст АБК у стійких до посухи сортах кукурудзи в 4 рази вищий, ніж у нестійких. Якщо у рослини порушене утворення АБК, то незважаючи на інтенсивне поливання вона зів’яне внаслідок постійного відкривання продихів і неперервного випаровування води. Наприкінці вегетації АБК нагромаджується у бруньках, бульбах, насінні, яке вступає у період спокою, захищає їх від проростання взимку. ...

Мирослава Гелеш. З днем народження, рослино!

Ми вже з’ясували, що приховує брунька¹, і знаємо, що з бруньок розвиваються нові пагони. Проте всі ці процеси відбуваються, як ти, напевно, зауважив, на сформованій дорослій рослині. А звідкіля ж береться той перший пагін, на якому пізніше формуються бруньки? Правильно, з насінини! Ти можеш спробувати себе в ролі справжнього дослідника. Знайди вдома на кухні квасолю (достатньо буде однієї квасолини, зникнення якої мама не зауважить) і замочи на кілька годин у воді. Тепер квасолина легко роз’єднається на дві половинки. На одній з половинок є зародок квасолі. Уважно розглянь зародок за допомогою лупи. Як бачиш, він має зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки (сім’ядолі), що містять поживну тканину – ендосперм, яким живиться зародок на початкових етапах проростання, і верхівкову бруньку. Всі головні вегетативні органи вже сформовані у зародка. Немає лише квітки. Вона утвориться згодом на дорослій рослині. Утворення нових органів вже на дорослих особинах – досить цікава особливість у рослинному світі. Ботаніки називають рослини „відкритою ростовою системою”, адже вони здатні утворювати нові органи (пагони, квітки, бруньки) протягом всього свого життя, на відміну від вищих тварин і нас з вами – людей. Адже ні у тварин, ні у людей протягом життя не може вирости третя рука чи нога, чи то пак ще одна лапа. Людина народжується, і у неї розвиваються і ростуть тільки ті органи, які були закладені у її зародку. Як бачиш, у рослин все інакше. ...

Латимерія – свідок минулого

Таких істот, як латимерія (Latimeria chalumnae), або целакант, на Землі вже практично не залишилося. Дивовижно, але їхня будова і поведінка не змінилися за 400 мільйонів років! Кам’яні відбитки целакантів підтверджують, що вони існували на Землі задовго до появи динозаврів. У грудні 1938 року в Індійському океані рибалки виловили невідому раніше, доволі агресивну крупну рибу. В дорозі до музею міста Іст-Лондона риба померла, і працівники музею зробили з неї чучело. Вивчаючи чучело, вчені зрозуміли, що знахідка належить до кистеперих риб, яких вважали вимерлими. Риба отримала родову назву „латимерія” на честь працівниці музею, яка зберегла її для науки. ...

Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 2

В Японії, Китаї, Індії добре знана хвороба рису „бакане” або „скажений рис”. Вражений „бакане” рис має дуже високі тонкі пагони з великими міжвузлями, тонкі, вузькі блідо-зелені листки (мал. 1), дрібні колоски, а відтак, дає малий врожай. У 1920 році японський учений Єіші Куросава шукав спосіб боротьби із „бакане”. Він припустив, що гігантизм пагонів спричиняє речовина, яку виділяє гриб-паразит Gibberella. Стерильна рідина, у якій вирощували цей гриб, спричиняла подібне видовження проростків рису та кукурудзи. За 10 років біохіміки Токійського університету Т. Ябута та У. Сумікі виокремили ці речовини, з’ясували їхню будову і назвали гіберелінами (від назви гриба). Сьогодні відомо 136 різних гіберелінів, найвідоміший – гіберелова кислота (GA3) (мал. 2). Їх утворюють не лише гриби, а й рослини. Гібереліни є в усіх органах рослини, але найбільше їх у насінні, яке проростає. Із 100 кг насіння іпомеї, що дозріває, можна отримати 500 мг гіберелінів, а зі 100 кг листків тютюну – лише кілька міліграмів! ...

Мирослава Гелеш. Що сховала брунька

Навесні природа довкола оживає. На деревах, які взимку видавались мертвими, бубнявіють бруньки і, пригріті весняним сонцем, розгортаються у пагони з ніжними зеленими листочками або з чарівними квітками. Взимку життя дерева жевріє у бруньках. Майбутні пагони, перш ніж з’явитися на світ, майже рік живуть у маленьких закритих лусками потовщеннях – бруньках. А що ж там всередині? Якщо розгорнути луски бруньки і озброїтись лупою, то ми побачимо пагін в мініатюрі. Брунька – це зачаток нового пагона. Вона складається з вісі (майбутнього стебла), яка у вегетативній бруньці закінчується конусом наростання. Ця гладенька верхівка є ростовим центром і забезпечує ріст і формування майбутнього пагона та зачаткових листків різного віку, розташованих один над одним. Нижні листкові зачатки більші і загнуті над внутрішніми зачатками і конусом наростання, прикриваючи і захищаючи їх. ...