Піротехніка – знана з давніх часів розвага. Вогонь і світлові ефекти завжди привертали увагу. Напевне, навіть первісна людина під час пожежі в лісі спостерігала за снопом червоних і оранжевих іскор, які розліталися від падаючих палаючих дерев. Минув час, а популярність піротехнічних засобів і ефектів лише зростає. Піротехніка (від дав.-гр. „πũρ” – вогонь, жар і „τεχνικός” ...
Кожний нововідкритий хімічний елемент „мріє” потрапити до періодичної таблиці Д. І. Менделєєва. І якщо поодиноким елементам місце знаходилось, хоч і з труднощами, то цілим сімейством отримати в ній „прописку” аж ніяк не легке завдання. Ми вже знаємо тернистий шлях розміщення членів сімейства лантаноїдів у періодичній системі хімічних елементів1. Та це не єдина така родина. На ...
Латинське слово „elementum” використовували ще античні автори (Цицерон, Овідій, Горацій). Стародавні вчені казали: „Так само, як слова складаються з літер, тіла складаються з елементів”. Звідси й походження слова за назвою ряду приголосних латинських букв: l, m, n, t („el” – „em” – „en” – „tum”). ...
Щойно були відкриті Гольмій та Диспрозій, як Ларс Нільсон та Герман Крюсс заявляють, що це суміші і насправді Гольмій складається з чотирьох, а Диспрозій – з трьох різних хімічних елементів. У Празеодимі та Неодимі ці дослідники фіксують щонайменше 8 компонентів. Та вчені не встигли ще підібрати їм назви, як з’ясувалось, що усі ці відкриття хибні. ...
З чим можна порівняти важливість рідкісноземельних елементів для сучасної цивілізації? З нафтою! Усі ми знаємо, як збагачуються країни за рахунок її запасів на своїй території та як вони потерпають, щоб ці запаси не вичерпалися1. Ось і рідкісноземельні елементи можуть похвалитися своєю цінністю. Без них ми не мали би ні пласких дисплеїв, ні жорстких дисків для ...
Аксіоми народної мудрості ми знаємо ще з дитинства. Наприклад, навчання – це світло, а неуцтво – пітьма. Вона, наука, найкраще багатство, вона виведе з лісу і ніколи туди не заведе, її ані вода не затопить, ані вогонь не спалить. Але серед народних перлів знайдемо й „без муки немає науки” або „корінь науки гіркий”, „батіг не мука, а наперед наука”, „піти в науку, треба терпіти муку”. Складається враження, що вчитися треба, але задоволення від цього процесу мало. ...
Як відомо, хімія – наука про речовини та закономірності їхніх перетворень. Проте є в природі елементи, яким не до вподоби всі ці перетворення. Це одноатомні інертні гази, які ще називають благородними. Слово „інертний” у перекладі з латини означає „недієвий”, „нерухомий”. Таке ж значення має назва одного з інертних газів, Аргону, але вже у перекладі з грецької. Так його охрестили 1894 року на зборах Британської асоціації природодослідників у Оксфорді, де хімік В. Рамзай і фізик Дж. В. Стретт (лорд Релей) повідомили про відкриття цього елемента. Крім офіційної назви, Аргон отримав і образливе прізвисько, що підкреслює його хімічну пасивність і вперте небажання сполучатися з побратимами з таблиці, –„хімічний мрець”. Над нещасним самітником змилосердився корифей наукової фантастики Г. Веллс. У творі „Війна світів” він вигадав сполуку, нібито залишену на Землі марсіанами: „Спектральний аналіз1 чорного пилу свідчить про наявність невідомого нам елемента: відзначались чотири яскраві лінії у блакитній частині спектру; можливо, цей елемент утворює сполуку з аргоном…”. ...
Учені давно з’ясували, що крім жирів та вуглеводів, до складу їжі входять інші дуже важливі речовини. Піддослідним собакам давали їжу, що містила лише жири та вуглеводи. Таке харчування протягом місяця виявилося смертельним для бідолашних тварин. Пошуки вчених привели до відкриття білків, які вперше описав французький учений Антуан Фуркруа ще у XVIII столітті. У 1839 році ...
Люди часто їдять не те, що корисно, а те, що смачно. Звикають пересолювати через те, що так для них смачніше. Якщо постійно вживати багато солі, зростає ризик серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечно перевищувати норму гіпертонікам – людям, що страждають на підвищений кров’яний тиск. ...
„Сіль на кухні” та „кухонна сіль” – дуже співзвучні словосполучення, проте це не одне й те ж. Та і кухонна сіль – не єдина сіль у царстві господинь . Хімічні дріжджі Кисла натрієва сіль карбонатної кислоти (NaHCO₃) наявна на кухні кожної господині. Проте не кожна хазяйка знає, що питна сода – сіль . Але ж ...
Важко уявити, щоб красуні обходилися без лаку для нігтів, одного із найважливіших манікюрних засобів. З часів винаходу він зазнав неймовірних змін. Історія модних нігтів починається ще до нашої ери. У II тис. до н.е. у Китаї винайшли лак на основі соку лакового дерева. У Давньому Єгипті його виготовляли на основі природних смол – бурштину, мастики та ін. Серед археологічних знахідок періоду античності були мумії, у яких нігті розфарбовані хною. Цікаво, що колір лаку та його інтенсивність у єгиптян вказував на соціальний статус (що інтенсивніший колір нігтів, то знатніша дама). Фарбу на нігтях уже тоді покривали закріплювачем та речовинами, що надавали блиску. ...
Звичайно, хімія простягла свої руки далеко за межі кухні, проте ми поки що обмежимося саме цією локацією. Отже, хімія на кухні. Перше, з чим асоціюється кухня, це, безперечно, їжа. Але ми розпочнемо з кухонного інвентаря. А до їжі поки нагулюємо апетит . Хімічний посуд Колби, пробірки, мензурки та мірні циліндри – не зовсім типовий посуд ...
Продовжуємо відгадувати хімічний елемент. У попередньому номері1 ми розповідали про те, що він входить до складу багатьох мінералів; утворює метал, який колись був дорожчим за срібло і золото. Якщо ви ще не здогадалися, про який метал ідеться, ось вам наступна підказка – галузі його застосування. Йому напророчили велике майбутнє, влучно назвавши „крилатим металом”, адже він ...
Привіт, шанувальники хімії! Поговоримо про хімічний елемент, поширений як у природі, так і в нашому побуті. Спробуйте впізнати його за деякими фактами з „життя”. Спочатку пропоную невеличкий екшн – полювання за скарбами. Уявімо, що ми опинилися на безлюдному острові, де пірати колись ховали свої скарби. Здобуваючи і збуваючи скарби, вони не тільки заробляли гроші, але й ...
Перша ознака браку білків – дратівливість і поганий настрій. Допамін і серотонін (гормони „гарного настрою”) синтезуються за допомогою білків. Білки – складні хімічні сполуки, що є важливою частиною протоплазми всіх тваринних і рослинних клітин. Складно сказати, де їх немає. Їх можна знайти і в соці рослин, і в крові та м’язах людей і тварин, у клітинах мозку, нігтях... Та що там казати? Навіть мікроскопічні віруси та бактерії і ті в своєму складі мають білки! Саме тому життя без білків неможливе. ...